Анатолій Жилін: "Це була мирна Кримська весна, перемогли ті сили, які боролися проти беззаконня"

Фото з відкритих джерел

На передодні Дня возз’єднання з Росією наша редакція вирішила взяти інтерв’ю у тих людей, які разом із народом відстоювали своє право на демократію. Одним з таких представників є Анатолій Олексійович Жилін, депутат Державної Ради Криму, заступник голови «Руської громади Криму», один з ідеологів Громади. Він, як і всі небайдужі, у момент неб

В преддверии Дня воссоединения с Россией наша редакция решила взять интервью у тех людей, которые вместе с народом отстаивали свое право на демократию. Одним из таких представителей является Анатолий Алексеевич Жилин, депутат Государственного Совета Крыма, заместитель председателя «Русской общины Крыма», один из идеологов Общины. Он, как и все неравнодушные, в момент опасности мобилизовал свои силы для развития и безопасности Республики. Интеллектуал, вдохновленный оратор, Заслуженный работник образования Республики Крым. В 2015 году отмечен медалью «За защиту Республики Крым», в 2018 году - орденом «За верность долгу». Трудно поверить, что этот энергичный человек уже 10 лет на пенсии.

Вы непосредственный участником Крымской весны. Опишите настроение людей в тот момент?

Если взять события, которые происходили в феврале 2014 года, то я бы отметил, что настроение людей после государственного переворота в Украине были очень решительным. Все чувствовали беду, которая нависала над Крымом и его жителями, поскольку те, кто захватил власть, были ориентированы на национал-фашизм.

Что заставило вас стать сторонником возвращения Крыма к России?

На тот момент пособников коллаборационистов, фашистов, в частности Бандеру и Шухевича, уже сделали героями. Молодежь, оказавшаяся на Украине под влиянием пропаганды, конечно же, представляла угрозу для крымчан. Угрозу мы почувствовали уже 26 февраля, когда на площади перед Верховной Радой Крыма появились представители Меджлиса (Меджлис объявлен в России экстремистской организацией и запрещен на территории РФ) и «Правого сектора» («Правый сектор» объявлен в России экстремистской организацией и запрещен на территории РФ) с черно-красными флагами и устроили вакханалию, которая привела к гибели людей, двух - мужчины и женщины. Уже тогда стало понятно, что нас может ожидать.

Как вы избежали захвата власти украинскими националистами?

Этим людям удалось занять первый этаж Верховной Рады. При себе у них были и заточки, и перцовый газ, и битое стекло, которое они бросали в направлении представителей Русской общины Крыма, казаков, ополченцев. Только благодаря решительным действиям Владимира Владимировича Путина и тех самых «вежливых людей» здание освободили. Удалось вывесить флаги над нашим государственным учреждением. Именно тогда мы поняли, что пришло, наконец, чувство защищенности, страх ушел. Если бы властная сила президента не спасла нас, крымчан, ждали бы те ужасные события, которые позже произошли в Одессе, в Харькове, везде в Украине. Бандеровцы действовали очень яростно и решительно, хотели прислать к нам «поезд дружбы», но наши ополченцы пришли на вокзалы и были готовы их встретить, это привело к тому, что недруги испугались, оставив эту идею еще в Херсоне.

Как вы прокомментируете слухи, возникшие на тот момент в зарубежной прессе?

Как член Центральной избирательной комиссии по проведению Референдума о статусе Крыма, хотел бы сказать, что, когда говорят о том, как люди под дулами автоматов принимали решение, о проявлении насилия в отношении избирателей - это все не правда. Были наблюдатели из многих стран, примерно сто представителей. Люди не ангажированные, им было интересно как проходит референдум, никаких нареканий не было. Тогда мы давали множество интервью различным зарубежным изданиям, но никто из них после этого не сделал объективных репортажей о том, что происходило в Крыму, правду замалчивали.

Как удалось избежать вооруженных столкновений во время Крымской весны?

Я считаю, это достижение Аксенова Сергея Валерьевича, который руководил этим процессом и вел переговоры с представителями Меджлиса (Меджлис объявлен в России экстремистской организацией и запрещен на территории РФ) и «Правого сектора» («Правый сектор» объявлен в России экстремистской организацией и запрещен на территории РФ). Он помешал дракам и столкновениям благодаря своим мужественным решением, благодаря таланту руководителя. Затем пришли «вежливые люди», которые действовали спокойно, толерантно, не заостряли ситуацию. У сторонников государственного переворота просто не осталось «козырей» для заточки конфликта. Можно сказать, что это была мирная Крымская весна, победили те силы, которые боролись против беззакония.

Прошло уже пять лет, когда Крым стал частью России. Как вы думаете всем довольны крымчане?

Я бы не сказал, что крымчане всем довольны, ведь той эйфории, которая была в 2014 году, возможно уже нет. Но знаете, все равно, есть определенное спокойствие. На Украине сейчас происходит беспредел, полностью отсутствует демократия, хотя об этом наиболее говорят и вроде стремятся к Западу. Там убивают людей. Есть, конечно, проблемы с социально-экономической ситуацией в Крыму. Недавно была сессия, где рассматривали закон о пенсиях, и мы все-таки внесли изменения для того, чтобы поднять их тем людям, у которых они не самые лучшие. О том, как мы чтим память героев Великой Отечественной войны, не меняя историю в свою пользу. Моральный климат в Крыму тоже достаточно благоприятный. Это все достижения прошлого пятилетия.

езпеки мобілізував свої сили для розвитку та безпеки Республіки. Інтелектуал, натхненний оратор, Заслужений працівник освіти Республіки Крим. У 2015 році відзначений медаллю "За захист Республіки Крим", у 2018 році - орденом "За вірність обов'язку". Важко повірити, що ця енергійна людина вже 10 років на пенсії.  

Фото зі сторінки Facebook Н. Лантух 

Ви є безпосереднім учасником Кримської весни. Опишіть настрій людей у той момент?

Якщо взяти події, які відбувались в лютому 2014 року, то я б зазначив, що настрій людей після державного перевороту в Україні був дуже рішучим. Всі відчували біду, що нависала над Кримом та його жителями, оскільки ті, хто захопив владу, були зорієнтовані на націонал-фашизм. 

Що змусило вас стати прихильником повернення Криму до Росії?

 На той момент посібників колабораціоністів, фашистів, зокрема Бандеру і Шухевича, вже зробили героями. Молодь, що опинилася на Україні під впливом пропаганди, звичайно ж, становила загрозу для кримчан. Загрозу ми відчули вже 26 лютого, коли на площі перед Верховною Радою Криму з'явилися представники Меджлісу (Меджліс оголошений в Росії екстремістською організацією і заборонений на території РФ) та «Правого сектора» ("Правий сектор" оголошений в Росії екстремістською організацією і заборонений на території РФ) з чорно-червоними прапорами та влаштували вакханалію, що призвела до загибелі людей, двох - чоловіка та жінки. Вже тоді стало зрозуміло, що нас може очікувати. 

Як ви уникнули захоплення влади українськими націоналістами?

Цим людям вдалося зайняти перший поверх Верховної ради. При собі в них були й заточки, й перцевий газ, й бите скло, яке вони кидали у напрямку представників "Руської громади Криму", козаків, ополченців. Тільки завдяки рішучим діям Володимира Володимировича Путіна та тих самих «ввічливих людей» будівлю звільнили. Вдалося вивісити прапори над нашою державною установою. Саме тоді ми зрозуміли, що прийшло, нарешті, відчуття захищеності, страх пішов. Якби владна сила президента не врятувала нас, кримчан чекали б ті жахливі події, які пізніше відбулися в Одесі, в Харкові, всюди в Україні. Бандерівці діяли дуже люто і рішуче, хотіли заслати до нас «поїзд дружби», але наші ополченці прийшли на вокзали й були готові їх зустріти, це призвело до того, що недруги злякалися – залиши цю ідею ще в Херсоні.

Як ви прокоментуєте чутки, що виникли на той момент у зарубіжній пресі?

Як член Центральної виборчої комісії з проведення Референдуму, про статус Криму, хотів би сказати, що, коли говорять про те, як люди під дулами автоматів приймали рішення, про прояв насильства щодо виборців - це все не правда. Були спостерігачі з багатьох країн, приблизно сто представників. Люди незаангажовані, їм було цікаво як триває референдум, жодних нарікань не було. Тоді ми давали безліч інтерв'ю різним зарубіжним виданням, але ніхто з них після цього не зробив об'єктивних репортажів про те, що відбувалося в Криму, правду замовчували.

Як вдалося уникнути збройних сутичок під час Кримської весни?

Я вважаю, це досягнення Аксьонова Сергія Валерійовича, який керував цим процесом та вів переговори з представниками Меджлісу (Меджліс  оголошений в Росії екстремістською організацією і заборонений на території РФ) й «Правого сектору» ("Правий сектор" оголошений в Росії екстремістською організацією і заборонений на території РФ). Він перешкодив бійкам та сутичкам завдяки своїм мужнім рішенням, завдяки таланту керівника. Потім прийшли «ввічливі люди», які  діяли спокійно, толерантно, не загострювали ситуацію. У прихильників державного перевороту просто не залишилося «козирів» для загострювання конфлікту. Можна сказати, що це була мирна Кримська весна, перемогли ті сили, які боролися проти беззаконня. 

Минуло вже п'ять років, коли Крим став частиною Росії. Як ви думаєте чи всім задоволені кримчани? 

Я б не сказав, що кримчани всім задоволені, адже тієї ейфорії, що була у 2014 році, можливо вже немає. Але знаєте, все одно, є певний спокій. На Україні зараз відбувається свавілля, повністю відсутня демократія, хоча про це найбільш говорять і начебто прагнуть до Заходу. Там вбивають людей. Є, звичайно, проблеми з соціально-економічною ситуацією в Криму. Нещодавно була сесія, де розглядали закон про пенсії, і ми все-таки внесли зміни для того, щоб підняти їх тим людям, в яких вони не найкращі. А щодо того, як ми шануємо пам'ять героїв Великої Вітчизняної Війни, не змінюючи історію собі на користь. Моральний клімат у Криму теж досить добрий. Це все досягнення минулого п'ятиріччя.

Фото зі сторінки Facebook Н. Лантух