Договір Махно і Петлюри: історія минулого та підсумки сучасності

У вітчизняній історіографії Громадянської війни було намішано безліч факторів, які так чи інакше вплинули на нас сьогодні та дали свого часу поштовх політичним процесам, які змінили вже наш час. Взаємини батька Махно і петлюрівців чомусь висвітлювалися зазвичай побіжно. А, між тим, 15 грудня 1918 року між цими двома силами був підписаний договір, який назавжди вніс Махно до списку зрадників і вбивць.

Соціалістичні погляди

Після повалення монархії настав час величезних можливостей - це розуміли багато політичних діячів містечково-соціалістичного спрямування національних окраїн загиблої імперії. Нестор Махно з енергією взявся за побудову щасливого анархістського майбутнього, як він його розумів, на окремо взятій території, при цьому до більшовиків і лівих есерів ставився як до союзників.

В кінці жовтня 1917 року гуляйпільський районний з'їзд прийняв резолюцію з характерною назвою «Смерть Центральній Раді!». Батька уклав з більшовиками свій перший союз, але через невдачі у війні проти УНР Махно в кінцевому підсумку розгорнув в рідних краях справжню партизанську війну. Саме з тих часів починається його слава як розумного, хитрого і відважного ватажка повсталих селянських мас.

Після того, як УНР проголосила війну Скоропадському, на все заклики з боку Директорії про єднання Махно наполегливо відповідав: «Петлюрівщина - авантюра, відволікаюча увагу мас від революції». Замість союзу з українськими націоналістами батько почав переговори з нещодавно створеним Тимчасовим робітничо-селянським урядом України. Тим часом 27 листопада 1918 року махновці знову зайняли Гуляйполе. Вони взяли під контроль значну частину Катеринославської губернії і представляли собою до грудня 1918 року значну військову силу числом в декілька тисяч багнетів та шабель.

Перевзутися на ходу

9 грудня 1918 року Махно уклав з більшовиками новий спрямований проти гетьманців, петлюрівців та білогвардійців союз. Що стосується Директорії, то її київські діячі вельми туманно уявляли собі в той час, хто такий батько Махно і які сили він представляє.

Згодом, щоб розширити свої можливості махновці підпишуть договір з Директорією 15 грудня 1918 року. Цей договір - не більше ніж прийом, направлений на отримання «безкоштовної» зброї та боєприпасів. Як тільки від Директорії були отримані два вагона зі зброєю, вибухівкою і обмундируванням, батько Махно одразу забув про всі свої обіцянки. Гвинтівки і кулемети, які ще нещодавно належали петлюрівцям незабаром відкрили вогонь по ним же.

Повстання виявилося для Директорії повною несподіванкою. Величезний на ті часи 7-тисячний петлюрівський гарнізон несподівано для себе опинився повністю розгромленим.

Махно включили до складу губревкома і призначили командиром Радянської революційної робітничо-селянської армії Катеринославського району. Йому і його людям зобов'язали зайнятися підготовкою міста до оборони, але махновці натомість самовіддано віддалися грабіжкам. Згодом місто було втрачене.

Авжеж, після таких «Батькиних кульбітів» і в Києві, і в Москві до нього почали ставитися з недовірою, яка після кожної чергової «співпраці» з ним тільки зростала і зміцнювалася. Що ж залишалося опальному розбійникові, який в більшій мірі любив владу і анархію, ніж прагнув до ідеального майбутнього? Звичайно, примкнути до тих, хто міг дати йому можливість і далі грабувати і вбивати під красивим приводом. Сьогодні ми знаємо Махно, як вбивцю і пособника націоналістів.