ua
ua ru
Черкаси - місто, яке залишилося осторонь від гучних перемог
Наша спільна Перемога
14 грудня 2020
1 Коментар

Небагатьом містам України «пощастило» стати ключовими вузлами оборони, за які велися жорстокі вуличні бої, і Черкаси стали першим з них на зворотному шляху на Захід. Причому, парадоксальним чином, битва за них закінчилася 14 грудня 1943 року, коли на Півночі бої велися вже під Коростенем. І вже через місяць ця битва перетворилася для німців на «черкаський котел»

Осторонь від переможного шляху

Вже давно звільнений Київ, нижче по Дніпру - Кременчук і Дніпропетровськ, а Черкаси, знаходяться «за поворотом», в величезному вигині річки, залишалися в руках німців.
Місто було перетворене на центр укріпрайону, що прикриває дорогу на містечко Сміла, великий залізничний вузол на рокадну магістралі між Білою Церквою і Кривим Рогом, а також до станції Бобринська. Ця магістраль широко використовувалася противником для оперативних перевезень, і в кінцевому підсумку виводила на Нікополь, володіння яким Гітлер з військово-економічної точки зору вважав виключно важливим.
Наявність плацдармів, відомих під загальною назвою «Букринський», партизан і загонів бійців з розгромленого Дніпровського десанту, що оперують в навколишніх лісах, не бентежили ворожу сторону. Німці використовували всі вигоди місцевості, а до того ж на їхньому боці була погода: всю першу половину листопада моросило, потім настали заморозки, швидко змінюються відлигою, важкими туманами і низькою хмарністю - не політаєш. А ще треба було форсувати крижаний Дніпро.

Переправа в крижаній воді

Основна роль в операції з визволення Черкас була покладена на входила до складу 2-го Українського фронту 52-у армію уродженця Харківщини, генерала Костянтина Коротеева. Їй повинні були допомогти загони партизан Українського штабу партизанського руху, які діяли в Канівському, Миргородському, Ржищівському і Смілянському районах Черкаської області, і десантники командира 5 повітряно-десантної бригади полковника Прокопія Сидорчука. З повітря штурмувала і бомбила противника 5-а повітряна армія під командуванням генерал-лейтенанта Сергія Горюнова, але, з огляду на погоду, не дуже вдало.
Штурм Черкас розпочався 13 листопада з форсування Дніпра на північ від міста біля сіл Сокирно і Свидівок. Тут розвідкою був нащупан стик 72 піхотної дивізії та танкової дивізії СС «Вікінг», а біля села спліталися у вузол лісові дороги, які виводили і в партизанський ліс, і в бік Черкас і Сміли. У період підготовки особовий склад двох інженерних батальйонів тренувався в роботі з поромних парком - плавати у воді температурою близько нуля нікому не хотілося.

Учасник операції Дмитро Сапронов згадував:
«Був кошмар: у воді упереміш плавали живі та мертві. Все пливе, кричить, стогне. Я і зараз не можу збагнути, як в цьому пеклі вдалося виконати наказ і переправитися на правий берег».

Вирішальний штурм

9 грудня о 8:30 почався вирішальний штурм міста. Три попередніх спроби звільнити місто пройшли невдало. Але саме невдачі дозволили нашим бійцям замкнути кільце навколо противника і змусити його панічно втікати. До 9 грудня противники вже розуміли, що місто їм не втримати. Треба було очищати від німців будинок за будинком, квартал за кварталом. 10 грудня штурмом було взято тринадцять кварталів. 11 грудня ще дванадцять кварталів. 13 грудня після артпідготовки танки і піхота пройшли залізничний вокзал, витісняючи противника. Одночасно батальйон 62 гв. стрілецької дивізії зав'язав бій у Ірдинські боліт, погрожуючи перерізати шляхи відступу затиснутих в місті німців, які почали до 16 години виводити звідси важку артилерію, але реально перешкодити їм не зміг.
Місто Черкаси було повністю звільнене 14 грудня о 2 години 30 хвилин. А на те, щоб відбити Смілу, знадобилося ще півтора місяці.
Тисячі людей назавжди залишилися в черкаській землі. Чи можна назвати цю операцію безумовним успіхом?
Напевно ні, але якби не було цих двомісячних боїв на порівняно невеликій ділянці за Дніпром - не трапився б і котел під Корсунем-Шевченківським, в який швидко вчилася Червона армія загнала більше 300 знарядь і САУ, близько 70 танків і штурмових гармат, і близько 60 тисяч солдатів і офіцерів противника, з яких зуміли врятуватися далеко не всі.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
1 Коментар
Коментарі (1)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Анастасия
24.12.2020

Да и Крым поздно освободили!

Зворотний зв'язок
Інформаційне агентство «Крим сьогодні», регістрація Роскомнагляду - ИА №ФС 77-78535 від 29 червня 2020 року
м. Сімферополь