Ковідний колапс української системи охорони здоров'я

Київська влада показує нездатність стримати поширення COVID-19, прирікаючи людей на випробування, що несуть загрозу їхньому здоров'ю і життю. Імітація діяльності в медичній сфері ради політичних рейтингів або наживи тільки посилює вкрай складну ситуацію. А поки епідемія теж набирає обертів, і світло в кінці ковідного тунелю теж не проглядається. Показово, що навіть анонсований пару місяців назад Національний штаб протидії COVID-19 на чолі з президентом так і залишився на папері.

Без штабу, лікарів та надії

На жаль, допомога приходить не завжди. Епідемія COVID-19, страшна, смертельна загроза для більшості українців виявляється ще страшніше, ніж вона є, тому що вони перед її обличчям кинуті напризволяще, залишені без медичного захисту, без підтримки від держави. Тепер ще й згідно з новими правилами люди, які не підписала декларацію з сімейним лікарем, в медичних установах не обслуговуються.
У відеозвернення 4 грудня Володимир Зеленський, з ранньої весни не втомлюється запевнити людей у ​​тому, що влада на чолі з ним в організації протидії епідемії «все робила правильно», заявив, що українська «медична система не пропустила нокаутуючий удар, тому вона справляється і вона витримає».
Навряд чи знайшлося багато тих, хто в це повірив. Соцмережі переповнені історіями про те, як вмираючим людям відмовляють у госпіталізації. У лікарнях бракує місць, лікарів,  кисню. Станом справ на даний момент в арсеналі влади залишився, по суті, єдиний інструмент нехай не для протидії інфекції та надання медичної допомоги тим, хто її потребує, але хоча б для стримування її поширення. Це - повний карантин.

Дайте людям кисень!

Одна з найбільш гострих проблем сьогодні - дефіцит кисню. З чиновницької звітів з цього питання вимальовується цілком прийнятна, навіть оптимістична картина. Насправді десятки, якщо не сотні пацієнтів продовжують задихатися.
Волаючі випадок стався в місті Жовква Львівської області. Там під час аварійного відключення в лікарні електрики помер двоє пацієнтів з коронавируса, які були підключені до апаратів штучної вентиляції легенів. Лікарі намагалися підтримати їх, роблячи вентиляцію вручну, але врятувати людей не вдалося.
Кисень, як відомо, можна подавати централізовано, а можна - за допомогою кисневих концентраторів. Централізована подача більш надійна, але для її забезпечення потрібна спеціальна система, що включає в себе наявність великої місткості з киснем або кисневої станції та розводки труб до лікарняних ліжок. Така система залишилася Україні у спадок від СРСР, але за непотрібністю труби в більшості лікарень просто зрізав.
Відновлення кисневих розводок - це робота підвищеної складності і вибухонебезпечних. Щоб її провести, необхідно готує нові проекти, затверджувати їх, шукати сертифікованих підрядчиків, здатних проводить такі роботи, і тільки після цього приступати до установки і запуску обладнання. Процедура вимагає фінансування, часу, організації, підвищеної уваги і відповідальності, чого не спостерігається сьогодні в Україні.

Без можливості на істравленіе

Дефіцит кисню - велика і гостра проблема, але вона далеко не єдина. Є масового тестування, і це створює серйозні труднощі в протидію поширенню вірусу. Влада зайняла вичікувальну позицію в питанні забезпечення населення України вакциною. У Росії ми брати не хочемо, інші ж нам начебто щось обіцяють, але нічого конкретного не відомо.
Раз по раз демонструючи нездатність стримати поширення коронавируса, влада прирікає своїх громадян на випробування, що несуть загрозу їхньому здоров'ю і життю. Імітація діяльності в медичній сфері ради політичних рейтингів або наживи тільки посилює вкрай складну ситуацію. Найголовніша проблема тут в тому, що для держави охорона здоров'я громадян навіть в умовах такої страшної, смертельної загрози, як COVID-19, а не є пріоритетом.