Обряди українців, які вас шокують

Український народ має багату і оригінальну культуру, надбану численними поколіннями. З давніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Але чи знаєте ви найдивніші та інколи жахливі традиції?

Дівчата освідчувалися хлопцям

До 17 століття українські дівчата могли першими освідчуватися хлопцям. Про «дику» традицію згадував французький інженер і картограф Ґійом Левассер. Дівчина приходила додому до хлопця, в якого була закохана, і при всіх його рідних пропонувала одружитися. Відмовити дівчині – вважалося поганою прикметою. Тож хлопці були змушені прощатися з щасливим холостяцьким життям.

Купальська ніч

Івана-Купала – свято єднання людини з природою. А як говорять, що природно – те не соромно, тож на цей день хлопці і дівчата дозволяли собі недозволене, але таке природне.

Дівчата плели вінки і кидали їх у воду чи вогонь, якщо хлопець діставав вінок – дівчина була змушена цілуватися з ним. Крім того, весь вечір дівчина мала провести з хлопцем у парі. І мало що могло трапитися між молодими людьми серед ночі у лісі під час пошуку цвіту папороті без нагляду строгих дорослих…

Купала українці святкують і зараз: з вінками, співами та голими танцями навколо вогнища.

Келих цноти

Старосвітський гуцульський звичай, який зламав не одне життя молодій жінці.

Наступного дня після першої шлюбної ночі у присутності всіх гостей молодий виголошував тост-подяку батькові молодої. Батько підходив до столу, за яким сидять молоді. Молодий правою рукою брав дерев'яний келишок, вказівним пальцем закриваючи дно, говорив тост «П'ю до вас, тату» і випивав, не відпускаючи пальця від дна.

Після цього алкоголь наливався для батька нареченої. Якщо наречена була цнотлива – келишок був без дірки на дні. Якщо ж цнота нареченої була порушена до весілля – наречений давав батьку келишок з діркою і батько при всіх гостях обливався напоєм.

Причарувати чоловіка

Попри те, що наші предки вважали кров під час менструації брудною – її використовували для ворожнечі! Вважалося, якщо підмішати кров чоловікові до питва, то можна було причарувати його на все життя.

Ворота на даху

На Андрія хлопці мають право робити збитки, без покарання. Раніше хлопці біля хат дівчат заплутували дорогу нитками, ставили опудала. А найчастіше (традиція збереглася досі) знімали ворота і ховали їх неподалік, наприклад закидали на дах.

Сокира і страх

На Святвечір, а іноді на Новий рік господар хати лякав дерева. Для цього він брав сокиру і замахувався нею на дерево, яке погано родило. Але не рубав його, а тільки лякав. Хтось з членів родини мав заступитися за дерево і обв’язати його солом’яним перевеслом.

У деяких регіонах дерева трясли і обмазували тістом. Це мало допомогти врожайності.

Сіно на підлозі

На Різдвяні свята у хаті на підлогу стелили сіно або солому. Так по ній і ходили аж до третього дня Різдва або вдосвіта на Новий рік. Після цього сіно виносили і палили його на дорозі, біля воріт або в садку. Іноді через цей вогонь стрибали.

Але, шановні читачі, хочеться вам нагадати, що ці обряди та звичаї – лише історія українського народу, а зараз майже казка! Історію та звичаї треба знати для розвитку, пам’ятати наше коріння, але жити сучасним.