Як придушити «кольорову революцію»?

На вулиці Душанбе вивели спецтехніку. У неділю, 11 жовтня, в Таджикистані пройшли вибори президента, на яких з більш ніж 90% -ною перевагою переміг чинний глава держави Емомалі Рахмон. Незважаючи на те, що ніяких заворушень в країні немає, влада вирішила підстрахуватися.

Ситуація в Таджикистані

На вулиці таджицької столиці Душанбе вивели спецтехніку, повідомляють ЗМІ. Крім того, на центральних вулицях міста посилено патрулювання, тимчасово закриті кафе і ресторани, що знаходяться в безпосередній близькості від будівлі, де розташовується прес-центр Центральної виборчої комісії Таджикистану.
Підвищені заходи безпеки взяли на вході в цю будівлю. Причина таких заходів - вибори президента, що пройшли в країні 11 жовтня, на яких в п'ятий раз переміг чинний глава держави Емомалі Рахмон, який набрав 90,92% голосів при явці 85,39%. Він керуватиме країною в найближчі сім років.

«Кольорові революції»

Перша хвиля «кольорових революцій» прокотилася по пострадянському простору на початку нульових. Грузія, Україна, Киргизія - у всіх цих країнах відбулася зміна влади. При цьому якщо в Киргизії втекли з країни представники влади пізніше так і не повернулися у владу, то в Грузії і в Україні в результаті цілком демократичних процедур відбулася зміна влади і навіть якийсь «реванш», якщо так можна висловитися.
Наприклад, після «помаранчевої революції» Віктор Янукович спокійно вів переговори про альянс з політсилами Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко, які за кілька років до цього кляли його з трибуни на головній площі України.

Приклад України і Януковича

Однак Майдан 2013-2014 років все змінив. Виявилося, що революція може перетворитися на затяжну війну. А всі домовленості з опозиціонерами, укладені під схвалення і за посередництва Заходу, яйця виїденого не варті.
Тут чудовим прикладом був все той же Янукович. Як пізніше неодноразово заявляв він в інтерв'ю ЗМІ, від зачистки Майдану він відмовився з небажання проливати кров. Тільки цей пацифізм Януковича в підсумку коштував Україні набагато більше людських життів.
Білорусія, мабуть, перша на пострадянському просторі показала: кольорову революцію можна жорстко придушити. Для цього достатньо не давати слабину. В результаті президент Білорусії Олександр Лукашенко залишився при владі, а опозиціонери або перебувають за гратами, або покинули країну.
Киргизія, де силовий апарат виявився не настільки монолітний, як в Білорусії, і чомусь навіть нагадував український, показала, що і без жорсткої сили з кольоровою революцією можна впоратися.