ua
ua ru
Ніхто не забутий... Сергій Жученко розповів про історію Концтабору «Червоний»
Наш ексклюзив
9 жовтня 2020
4 Коментаря

Фото: ІА "Крим Сьогодні" 

2020 рік - Рік пам'яті та слави. Наша редакція не втомлюється нагадувати про те, як важливо пам'ятати історію Великої Вітчизняної війни. Сьогодні ми часто бачимо спроби фальсифікувати факти і переписати історію, але ніщо не зможе зрушити нас з наміченого шляху, якщо ми будемо знати правду.

У 2015 році в селі Мирному Сімферопольського району відкрився Меморіал на місці колишнього радгоспу "Червоний", де фашисти організували концтабір за часів окупації Криму. У цьому місці оживають всі жахи війни і як ніколи стає ясно, що виправдання фашизму неприпустимо.

Про історію та подальший розвиток Меморіального комплексу нашій редакції розповів завідувач відділу Центрального музею Тавриди "Меморіал жертвам фашистської окупації Криму 1941-1944 рр "Концтабір "Червоний" Сергій Жученко. 

Розкажіть про історію концтабору. Яким був масштаб трагедії, яка тут сталася?

Концтабір, який був створений нацистами на землях колишнього радгоспу "Червоний" в листопаді 1941 року, вважається одним з найбільших на території півострова. Початкові документальні свідчення говорять про 6 тисяч жертв. В подальшому – 8-ми. А ті оцінки, які були дані напередодні відкриття Меморіалу, дозволяють говорити про 15 тисяч закатованих і розстріляних на території колишнього радгоспу "Червоний". Це ті, хто був розстріляний в урочищі Дубки, ті, хто був розстріляний в балці, розташованій неподалік і ті, хто був убитий тут незадовго до звільнення Сімферополя від гітлерівців.  

Коли фашисти розуміли, що їм доведеться відступати, часто в'язнів розстрілювали масово і безжально. Яку картину побачили визволителі, коли ступили на територію концтабору?

Серед в'язнів цього концтабору переважали цивільні особи. Сам концтабір замислювався нацистами як місце масового знищення жителів Криму. Як нам відомо, спочатку облаштування території не передбачало тривалого перебування в'язнів в таборі, а режим утримання, організований загарбниками та їх підручними, переслідував мету фізичного знищення людей, які потрапили до "Червоного". На території нашого комплексу є елементи, які нагадують нашим відвідувачам про цей факт – це камені "хаосу". Якщо придивитися, то на окремих з них можна побачити викарбувані зображення частин людських тіл, як символ зламаних доль, загублених життів тих, хто тут став жертвою нацистів. 
Першими в'язнями концтабору стали військовополонені. Це радянські воїни, які захищали Керч, Севастополь – ті, хто не встиг евакуюватися разом із відступаючими частинами Червоної Армії. А вже протягом 1942 року і протягом наступних років в'язнями ставали і жінки, і люди похилого віку, і діти. Сюди потрапляли жителі Кримського півострова за сприяння партизанам, за надання допомоги підпільникам і ті, хто був просто запідозрений у зв'язках з ними. Як би там не було – 15 тисяч закатованих і розстріляних.
Масові розправи тут проходили і тоді, коли йшла Кримська стратегічна наступальна операція, коли була чутна канонада наступаючих частин і підрозділів Червоної Армії. Велика частина тих, хто потрапив до Концтабору "Червоний" була розстріляна в урочищі Дубки. Туди їх вивозили на розправу для того, щоб ті, хто залишився в таборі не здогадувалися, яка доля на них чекає в майбутньому.  А вже в кінці березня - початку квітня 1944 року в'язнів далеко не відвозили. Їх знищували на тих місцях, які позначені на території Меморіалу пірамідами червоного кольору в обрамленні чорного граніту. Місцем розстрілів став колодязь, з глибини якого піднімали на поверхню тіла закатованих і вбитих, ями і канави, вириті самими в'язнями під наглядом охоронців незадовго до розправ над ними. Упізнання полеглих, обставини відкриття місць розправ були зафіксовані в квітневі дні 1944 року комісією, що розслідувала злодіяння нацистів і їх посібників в концтаборі на території колишнього радгоспу "Червоний".

Чи багатьом полоненим солдатам вдалося вижити?

Ми не можемо сказати чи багатьом з полонених в 1941 році солдатів вдалося вижити. Надалі частина з них загинули тут від отриманих поранень, хвороб і важкої виснажливої праці. Частина з них перенаправлена в інші концтабори. На жаль, на сьогодні ми не виявили будь-яких точних списків в'язнів цього концтабору. Можливо в подальшому документи такого роду все ж будуть знайдені. Ми сподіваємося на це...

Сьогодні в Дубках стоїть обеліск радянських часів. Чи планується реконструкція цієї території?

У 1973 році неподалік від місця розправ був встановлений обеліск. Ми вважаємо, що за своєю ідеєю та масштабом і сьогодні цей меморіал – гідна данина пам'яті про полеглих. Що стосується його реконструкції, то прийняття такого рішення – прерогатива керівництва міста Сімферополя, в межах якого знаходиться комплекс. 

Сьогодні активно обговорюється будівництво третьої черги Меморіалу. Розкажіть про попередні етапи будівництва і що чекає на Меморіал в майбутньому? 

"Першою чергою" став сам Меморіал. До спорудження комплексу тут знаходилися обеліск і братська могила жертв нацистського терору.  "Друга черга" – це сквер в п'ятистах метрах від Меморіалу. Він розбитий на одному з місць, де спалювали тіла вбитих і закатованих в'язнів. Це місце визначено з точністю до декількох метрів. У документах говориться, що тіла спалювали на краю абрикосового саду радгоспу "Червоний". Рейки-інсталяція на території скверу – спроба розповісти про ту моторошну технологію, яка використовувалася нацистами та їх посібниками під час розправ. У сквері висаджені краснолистні клени, як символ полум'я, в якому згорали тіла в'язнів. Сквер був відкритий через рік після відкриття Меморіалу, в 2016 році, напередодні святкування звільнення Сімферополя від німецько-фашистських загарбників з ініціативи лідера Опікунської ради комплексу Володимира Андрійовича Константинова – голови Державної Ради Республіки Крим.
Концепція багатофункціонального комплексу як перспективи розвитку Меморіалу обговорювалася на засіданні Опікунської ради, оприлюднена на сайті Центрального музею Тавриди. Це і є так звана "третя черга". 

Поділіться з нашими читачами, чому так важливо займатися розвитком комплексу?

Я вважаю, що спорудження цього комплексу і розвиток Меморіалу значимо не тільки для кримчан. Це значимо для всіх, хто не байдужий до історії Великої Вітчизняної війни та історії взагалі. Це нагальна потреба батьків, які приїжджають сюди зі своїми дітьми; школярів і студентів, які прибувають на меморіал зі своїми наставниками.
Ті, хто сюди приїжджають, стають не тільки учасниками екскурсій або будь-яких офіційних заходів. Деякі приїжджають сюди, щоб провести на Меморіалі суботник. Студенти та учні допомагають нам доглядати цю територію і утримувати її в гідному вигляді. Така діяльність дозволяє учасникам дещо інакше осмислити свою причетність до тих подій, які стали надбанням історії, внести свій особистий внесок у збереження пам'яті про полеглих у роки Великої Вітчизняної війни. Гідне збереження пам'яті про минуле, прояв шанобливого ставлення до полеглих – головна місія комплексу.

Розкажіть про плани на майбутнє? 

Порівняно нещодавно вихованці шкіл Сімферопольського району та їх наставники відгукнулися на пропозицію Опікунської ради, і ми презентували відкриття на території нашого меморіалу Поста №1 Сімферопольського району. Тепер ми бачимо як учні поступово "освоюють" цю територію. Ми обмірковуємо цей ритуал і виробляємо гідний формат його проведення. Зараз школярі несуть вахту в дні знаменних і пам'ятних дат, пов'язаних з Великою Вітчизняною війною, в дні проведення офіційних церемоній та акцій на території Меморіалу. В подальшому ми плануємо вийти на формат постійного несення вахти. 
Ми бачимо, як небайдуже учні реагують на участь у вахті на території Меморіалу. Коли вони приїжджають, ми обов'язково спілкуємося з ними, кожну наступну зустріч ми розповідаємо про ті чи інші епізоди пов'язаних з долями в'язнів концтабору. Значимість того, що відбувається стає для школярів все більш усвідомленою.
9 жовтня – в річницю завершення битви за Кавказ, одного з найтриваліших і кровопролитних битв Великої Вітчизняної війни – день несення вахти черговим розрахунком.  

Як на роботу меморіалу вплинула епідемія коронавірусу?

Частину заходів ми проводимо онлайн. На сайті Центрального музею Тавриди розміщені відповідні відеосюжети. Частина матеріалів розміщена на сайті Меморіалу. Зміст матеріалів сайту дозволяє дізнатися більшу частину інформації про ті події, які стали історичною основою для створення нашого комплексу, познайомитися з діяльністю меморіалу. Поки наш сайт працює в тестовому режимі, найближчим часом вийдемо на повноцінний формат. Ми зареєстрували канал на Ютубі, де також почали розміщувати інформацію для тих, у кого немає можливості нас відвідати особисто. Ми продовжуємо працювати з відвідувачами, більшу частину часу спілкуючись з ними на відкритому повітрі на території комплексу, зберігаючи соціальну дистанцію. Музейний зал відвідують групи невеликої чисельності з дотриманням заходів безпеки, які покладені для ситуації подібного роду.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
4 Коментаря
Коментарі (4)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Вероника Кимова
09.10.2020

Была в музее Мемориала, видела наручники, которыми узников сковывали. мне вообще трудно представить, что они на трупах людей были!

Юлия И.
09.10.2020

15 тысяч!!! уму непостижимо!!!!

Иван Глушко
09.10.2020

Иногда история бывает интересной, но страшной...

РОМАН
09.10.2020

Дети молодцы, патриотизм это хорошее чувство

Зворотний зв'язок
Інформаційне агентство «Крим сьогодні», регістрація Роскомнагляду - ИА №ФС 77-78535 від 29 червня 2020 року
м. Сімферополь