Za Победу

Що загрожує Україні після місцевих виборів?

5 жовтня 2020
Що загрожує Україні після місцевих виборів?

Фото: ria.ru

Спочатку місцеві вибори 2020 року розглядалися як своєрідний «четвертий тур» виборів 2019 роки (після двох турів президентських і парламентських виборів). Перед електоральним циклом 2019 року ставилися два завдання.
Стратегічним завданням виборів була зміна політичної еліти. Вибори 2019 року зі ній в цілому впоралися на загальнонаціональному рівні, і стояло питання про зміну її також на рівні місцевому. Однак, що ж очікує Україну після виборів?

Якби вибори пройшли в 2019?

Якби місцеві вибори пройшли в 2019 році, можна було б очікувати повного успіху - і політичні партії і регіональні еліти були повністю деморалізовані розгромом на виборах депутатів в мажоритарній частині.
Однак президент і його оточення зустрілися з проблемами законодавчого порядку - призначити позачергові вибори у всіх населених пунктах без винятку не можна, кожне рішення потрібно приймати окремим голосуванням. Притому, що на підконтрольній Києву території України близько 25 тис. одних тільки населених пунктів, голосування щодо таких рішень зайняло б у Верховного Радий близько 250 робочих днів, що, зрозуміло, позбавляє сенсу всю процедуру.
Висувалися пропозиції провести дострокові перевибори в зв'язку з вступом в силу нової редакції Конституції в результаті завершення децентралізації (створення об'єднаних територіальних громад по всій території країни) або ж в результаті прийняття конституційних змін, передбачуваних Мінській угоді. Однак ні той, ні інший процес завершити в 2019 році не вдалося.
Не вдалася навіть приватна міра - організація перевиборів в п'яти ключових містах (Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Львів).

Децентралізація

Насправді те, що у «Слуги народу» вже немає шансів гарантовано отримати контроль над місцевими радами, особливого значення для системи влади не має завдяки децентралізації.
В першу чергу децентралізація фактично руйнує систему регіонального самоврядування. Повноваження обласних і районних рад істотно скорочені на користь розширення влади на рівні населених пунктів і територіальних громад. До того ж і кількість районів радикально зменшено.
Що стосується органів самоврядування на місцях, то у Києва є досить можливостей, щоб їх контролювати.
По-перше, це особливості бюджетної системи України - органи місцевого самоврядування безпосередньо залежать від фінансування з центрального бюджету. З формальної точки зору перерозподіл коштів повинно залежати від потреб регіонів і можливостей бюджету, але фактично, як ми розуміємо, багато пов'язано з політичною позицією місцевого самоврядування та населення регіонів.
По-друге, Київ зберігає можливості для контролю над регіонами через систему виконавчої влади. Вступ в дію розділів Конституції, пов'язаних з місцевим самоврядуванням (поки вони заблоковані відсутністю ясності з виконанням Мінських угод), не ослабить, а посилить вплив центру: за новою системою відповідальність за стан справ на місцях несе самоврядування, зате представляють центральну владу префекти мають можливість призупиняти дію актів самоврядування і навіть розпускати місцеві ради.
Найбільш реальний ризик для України - раптова втрата керованості з одночасним фінансовою кризою. Але київська влада настільки досягли успіху в деконструкції регіонального самоврядування, що найбільш ймовірно не поділ на кілька держав, а провал управління до рівня окремих населених пунктів. Як, власне, і було в 1917-20 роках.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
432 Перегляду
1 Коментар
Коментарі (1)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Анастасия
05.10.2020

Ах если бы....