Книжкові магазини України гинуть без російських книг

Мовні скандали - це постійна величина, яка за останні роки стала незмінною в Україні. Тепер в цю сферу крім навчальних закладів і ЗМІ втягнули і книжкові магазини.

Заборони на книги

На початку 2017 року на Україні набув чинності закон, що обмежує ввезення в країну «іноземної продукції антиукраїнського змісту». Уряд затвердив порядок обов'язкового вилучення з обігу виробленої в РФ видавничої продукції, яка потрапила на територію України без відповідного дозволу.
У 2019 році Рада національної безпеки і оборони України внесла до списку санкцій близько 850 осіб і майже 300 компаній, серед яких російські книжкові видавництва і магазини, включаючи «Ексмо», «АСТ», «Книжковий світ», «Віче», «Центрполиграф» , «Яуза» і «Яуза-пресс», Видавничий дім «Пітер», інтернет-магазини «ЛітРес», книжковий магазин «Лабіринт» тощо.
15 вересня 2020 року телеканал «НАШ» провів опитування в своєму ефірі про читацькі уподобання серед телеглядачів. З твердженням «Я вважаю за краще книги українською мовою» погодилися 6% респондентів, «Я вважаю за краще читати книги російською мовою» - 92%.
Отже головний мовний закон, який працює поки ефективніше, - економічний. Книжкові магазини цілком розумно обирають ті книги для продажу, які купить читач.

Загибель книгарень

І, як водиться, в Україні тема отримала продовження у формі скандала. Ця позиція книгарень розбурхала українську інтелігенцію, яка агітує за тотальну заборону російських книг, фільмів, культури.
Ось, наприклад, починаючи з 2007 року, в мережі книжкових магазинів "Книгарня" на полицях були представлені книги українських авторів або їх переклади світової літератури. Сумарно близько 90% асортименту. Але без підтримки держави, як висловилися менеджери «Книгарні», вони не можуть більше конкурувати з російськомовної книгою. Але не дивлячись на труднощі, цю компанію, яка, як і багато інших, виступила за продаж російських книг, звинуватили в тому, що вона поставила свої економічні інтереси вище патріотизму. Медіа-експерт Отар Довженко написав:
«Саме тому ж у вас і купували, в тому числі з безбожними націнками, так ви здавалися місцем, вільним від засилля російських книжок. Проміняти цю багаторічну лояльність на сумнівний дохід від продажу російських книг - вчинок, в якому легко впізнати вишуканий бізнес-стиль директора лісопилки. Фу. Буду купувати книги в інших місцях».
На захист «Книгарні» виступив журналіст Вахтанг Кіпіані. Він написав, що розуміє рішення магазинів продавати російські книги - для них це питання виживання.
«Сотні моїх френдів написали образливі та відчайдушні коментарі про книгарню, яка вирішила продавати російські книги. Мене це рішення теж розчарувало. Але з інших причин. 80% українців за рік не купили жодної книги, - пише Кіпіані на своїй сторінці в фейсбуці. - У цій ситуації бізнес, який сам себе обмежив україномовною аудиторією апріорі програє. Адже є така наука арифметика. І цей момент неодмінно повинен був настати - або закритися, або змінитися».

Проблема без вирішення

Колективне бичування з побажанням мережі померти і обіцянками не купувати там нічого просто наблизять її смерть. Нескладно припустити, що в запропонованих умовах сегмент україномовної книги поступово скорочуватиметься. Книжкові магазини змушені враховувати викладені обставини в плануванні своєї подальшої роботи.
Можна подумати, що хтось завтра витягне з кишені кілька мільйонів доларів і створить щось інше, краще і україномовне. Але це помилка. Якби українці читали більше, підтримуючи своє, не було б цього скандалу.
А українці б читали більше, тільки знову-таки російськомовні книги, якби не заборонні закони, прийняті за часів Порошенко. Вони фактично обмежили ввезення легальної російськомовної літератури, що призвело до виникнення сірого ринку і зростання цін на книги  російською мовою. А ще й до зниження читацької активності. Середньостатистичний українець витрачає на книги 2,5 долара на рік, тоді як німець - 100 доларів.