Про що розповів Богдан в інтерв'ю Гордону

Кадр з відео

Колишній глава Офісу президента Андрій Богдан дав величезне (більше ніж на 4 години) інтерв'ю журналісту Дмитру Гордону.
Це перше масштабне інтерв'ю Богдана після відставки в лютому 2020 року.
Відразу після відходу від Зеленського Богдан поїхав на Сейшели. Потім пішов в тінь, а зараз знову активізувався. Однак після цього інтерв'ю, всі активно обговорюють те, що Богдан покинув країну.
Ближче до кінця Богдан дав своєму колишньому шефу поради, як йому увійти в історію. І назвав імена людей, які, на його думку, можуть стати президентом України в майбутньому.

Про оточення Зеленського

Буквально відразу Богдан почав розповідати про те, хто має найбільший вплив на Володимира Зеленського. А саме - нардепа-ресторатор Микола Тищенко. Більш того, Зеленський в кінці минулого року, за словами Богдана, навіть хотів зробити Тищенко головою фракції замість Давида Арахамія.

Правда, не зовсім зрозуміло, наскільки серйозно це говорив Богдан. Тому що було схоже, що він таким чином сміється над оточенням Зеленського.
Далі Андрій Богдан пройшовся по Івану Баканова - людині з команди Зеленського з часів «Кварталу - 95», а зараз - главі СБУ. Він висловив думку, що Баканов знаходиться не на своєму місці, і пояснив, чому так вважає: «Він не займається питаннями держбезпеки. І це може закінчитися дуже погано».

У розмові обговорювали тему його бійки з Бакановим, чутки про яку ходили в листопаді минулого року. Факт бійки гість Гордона не підтвердив, хоча зробив це вельми ухильно: «Всі живі, а значить бійки не було».
Цікаво, що в іншому епізоді інтерв'ю Богдан заявив, що у нього є підозри, ніби Андрій Єрмак - агент російського ГРУ, але тут же обмовився, що доказів цієї версії не має.

Про Путіна та українських олігархів

Чи не могли Богдан і Гордон залишити поза увагою тему відносин Зеленський з Кремлем і з Путіним, зокрема. Світ був одним з головних обіцянок Зеленського, а ця проблема впирається в міжнародні питання.
Почав екс-чиновник з того, що Україна жорстко кинула Путіна. Цю думку він розвинув так. Богдан сказав, що по реакції російської сторони останнім часом йому здається, ніби в Москві вважають, що українська сторона обманює Росію. Мовляв, Київ обіцяв багато, але не виконав нічого.

Богдан заявив, що у керівництва України є якась «дитяча впевненість» в тому, що Росія виплатить нашій країні якісь величезні компенсації за Крим і Донбас. На його думку, це малоймовірно.
Також Андрій Богдан розповів про перший телефонній розмові Володимира Зеленського з лідером Росії Володимиром Путіним.
Про деталі розмови він говорити відмовився, але підкреслив, що Путін з повагою поставився до Зеленському. На думку Богдана, Путін побачив в українському президенті себе на початку правління.
Пройшовся Богдан і по олігархам. Ігор Коломойський, за його словами, на президентських виборах ставив на Тимошенко, в Зеленського він повірив в кінці січня. Ріната Ахметова він назвав людиною слова і справи. Мовляв, якщо він сказав, то можна не перевіряти. Він також сказав, що і Путін такий же, тому з нього «неможливо слово витягнути».

Повертаючись до Путіна, Богдан позначив його як важкого переговірника, який діє за своїм алгоритмом і від нього ніколи не відхиляється.

Про майбутнього президента

Своє звільнення з ОП Богдан вважає несправедливим. Такий висновок можна зробити як мінімум виходячи з його слів, що під час роботи в Офісі президента він спав по три години на добу. А також придумав масу «фішок» передвиборної кампанії Зеленського.
Своєму колишньому шефу Богдан дав кілька порад. А саме увійти в історію через проведення конституційної реформи:
- Зменшити повноваження президента і перетворити Україну в парламентську республіку.
- Провести децентралізацію. За словами Богдана, не потрібно боятися давати більше влади на місця. При цьому навів як приклад федеративні держави - США і ФРН.
Ще Андрій Богдан назвав чотири фігури, які можуть стати наступним президентом України, це:
1. Віталій Кличко.
2. Володимир Гройсман.
3. Дмитро Разумков.
4. Андрій Портнов.
Він сказав, що все четверо - це скоріше центристи, ніж люди, які схильні до крайнощів (націоналізм або проросійський крен). Але при цьому Кличко і Гройсман швидше правоцентристи, а Разумков і Портнов лівоцентристи.