Час, який неможливо повернути: як розпався СРСР

«Перш за все слід визнати, що крах Радянського Союзу був найбільшою геополітичною катастрофою століття. Для російського ж народу він став справжньою драмою. Десятки мільйонів наших співгромадян і співвітчизників опинилися за межами російської території. Епідемія розпаду до того ж перекинулася на саму Росію». В.В. Путін.

18 серпня 1991 року з ініціативи членів ДКНС Президент СРСР Михайло Горбачов був узятий під домашній арешт в Форосі (Крим). Цю подію вважають початком серпневого путчу 1991 року. Формально саме в Криму почався розвал Радянського Союзу. Для сучасної Росії, для колишнього Радянського Союзу, для мільйонів людей немає, мабуть, більш важливої ​​події в зовсім недалекій для нас історії, ніж так званий «серпневий путч». 

Передісторія

Багато хто засуджує позицію ДКНС, а є ті, хто, навпаки, змінив своє ставлення до цієї події. Для того, щоб детально розібратися в подіях 1991 року, необхідно знати, що до них привело.
«Перебудова» і нове мислення молодого генсека ЦК КПРС М.С. Горбачова не привели до бажаних результатів. Некомпетентність старіючого керівництва Союзу, численні зловживання, дефіцит товарів народного споживання - все це з 1986 по 1991 рік створило благодатний грунт для сходів по всіх союзних республіках сепаратистських настроїв. Найчастіше сепаратизм швидко перетворювався на печерний націоналізм, що межує з нацизмом. При цьому керівництво СРСР багато в чому сприяло такій ситуації своїми ж рішеннями. Гласність, скасування цензури, свобода мітингів і зібрань - цими інструментами і стали користуватися деструктивні сили в країні.
Не секрет, що до серпень 1991 року між СРСР знаходився в глибокій кризі як в політичній і економічній, так і у військовій, соціальній та інших сферах життя суспільства.

Новий союзний договір

Горбачов, вже у статусі першого обраного президента СРСР, робив різні кроки, щоб цю всебічну криза купірувати. Так, 20 серпня 1991 року мало відбутися підписання нового союзного договору. Але що було в його тексті? Там говорилося про скасування союзного договору 1922 року, що означало і скасування СРСР як держави. Створення на його основі конфедерації - ССГ (Союз суверенних держав), на чому наполягав Б.Н. Єльцин, було б швидше за все неможливим з описаних вище причин, основною з яких був розквіт сепаратизму та націоналізму в багатьох національних республіках СРСР. Підтвердженням цієї тези може стати референдум про збереження СРСР, проведений в березні 1991 року. 76% населення висловилися за збереження країни, але, наприклад, Литва, Естонія, Латвія, Грузія, Молдова, Вірменія відмовилися проводити його. А це означає, що фактично ці республіки вже вийшли з підпорядкування центру. З таким успіхом вони могли просто відмовитися від підписання нового договору. В таких умовах країна підійшла до серпня 1991 року, коли і відбулися події, які назвуть путчем.

Підсумки

Підсумком триденного протистояння в Москві стали події, які ніхто вже не в змозі був повернути назад. СРСР де-факто припинив існування. Новий договір про союзну державу так і не був підписаний. А його формат назавжди змінився нежиттєздатним СНД, розпад якого потихеньку відбувається на наших очах зараз. Горбачов живе в Лондоні, навряд чи йому є діло до того, що відбувається зараз в Росії. А наша держава вдруге за століття перервала політичну традицію свого існування. Руйнувалася велика країна, мільйони доль були зламані, десятки воєн і конфліктів розгорнулися на території колишнього СРСР. Найбільша геополітична катастрофа досі за інерцією впливає на долю нашої Батьківщини.