ua
ua ru
Валерій Аксьонов: «Космічна індустрія сьогодні має для нас велике значення»
Наш ексклюзив
17 серпня 2020
4 Коментаря

Фото: ІА "Крим сьогодні"

Свого часу Республіка Крим була одним з центрів космічної галузі в Радянському Союзі. Довгі роки саме з півострова здійснювалося управління польотами в космос. Під Євпаторією розташований колись кращий центр управління космічники польотами в Радянському Союзі, де знаходиться антена, яка дозволила побачити всьому світу літню Олімпіаду-80. У різний час сюди приїжджали фахівці, вчені і космонавти зі світовим ім'ям. Як сьогодні працює Центр далекого космічного зв'язку під Євпаторією? Чи стане Крим базою для підготовки космонавтів, як це було раніше? Як на півострові зберігають пам'ять про героїчне минуле космонавтики і що вона може запропонувати нам в майбутньому?

На всі ці питання редакції ІА «Крим сьогодні» відповів заступник голови Комітету ДР РК з будівництва, транспорту і паливно-енергетичного комплексу Валерій Аксьонов, який довгий час популяризує спадщину космічної галузі Криму.

Валерій Миколайович, розкажіть про історію Центру далекого космічного зв'язку під Євпаторією. Як ми знаємо ви проходили в цій військовій частині службу.

26 червня 2020 року минуло 60 років Центру далекого космічного зв'язку. Цікаво, що центр з усіма його технічними будівлями, антенами і спорудами був побудований в рекордно короткий термін, всього за 8 місяців. Починаючи з 1960 року ЦДКЗ почав роботу спочатку по Венері, після по Місяцю. Тут до 1975 року перебував центр управління всіма космічними польотами, що здійснюються з території Радянського Союзу. Сюди з візитом приїжджав Юрій Гагарін. Сьогодні в частині зберігаються деякі особисті речі першого космонавта Землі.

Ця військова частина прийняла першого закордонного вченого. У 1963 році до ЦДКЗ приїхав англійський вчений-астроном Бернард Ловелл, який був вражений потужністю обладнання центру. Його допустили на територію частини не дивлячись на підвищений рівень секретності. Іноземним відвідувачам говорили, що це громадянська частина і для конспірації переодягали солдат в цивільний одяг. Так було і коли приїжджала делегація французьких журналістів. А в 1969 році станцію відвідав астронавт НАСА Френк Борман. До речі, в його візит відбувся курйозний випадок. Чергову частину переодягли в цивільний одяг, але від пілотки на лобі залишався незагорілий трикутник. Ми представилися цивільними вченими, а Борман на це лише посміхнувся, але, напевно, все зрозумів.

Потрібно відзначити, що завдяки центру свого часу покращилася міська інфраструктура Євпаторії. Сюди приїжджав президент Академії наук СРСР Мстислав Келдиш. Зокрема, станцію відвідав радянський фізик Анатолій Александров. Центр, можна сказати, прийняв все суцвіття радянської науки. Сама частина складалася з високоінтелектуальних людей, відбір був досить жорсткий. Мені пощастило потрапити до її складу, адже я служив в Євпаторії. Примітно те, що сюди приїжджали космонавти, які літали в космос. За час своєї служби я зібрав 11 автографів від космонавтів Радянського Союзу.

Яка сьогодні доля Центру далекого космічного зв'язку? Чи відправляють звідси сигнали в космос?

Сьогодні частина поєднує одночасно цивільні функції та функції, які відносяться до лінії Міністерства оборони. Звідси здійснюється управління польотами. Істотно скоротився час стикування космічних кораблів з орбітальними станціями. Якщо раніше доводилося літати дві доби для стикування, то зараз на це потрібно 6 годин. До 60 річчя ЦДКЗ космонавти навіть прислали поздоровлення з орбітальної станції.

Технічна база центру була суттєво оновлена. Звичайно, багато антен, які знаходяться в розпорядженні центру, застаріли. У минулому році ми написали звернення до Голови Республіки Сергія Аксьонова з проханням передати частину антен Криму. Передати антени можливо, але ними ще потрібно правильно розпорядитися. Діаметр дзеркала найбільшою антени центру становить 70 метрів, а висота антени 86 метрів. Більшість старих антен списані та виведені з експлуатації. Кожна з них важити близько 1.5 тис. тонн. Їх перевезти практично неможливо. Водити сюди екскурсії також проблематично, адже військова частина діюча, тут заборонені відео і фото зйомка.

До речі, коли Крим увійшов до складу Російської Федерації, фахівці провели аудит і виявилося, що деякі антени українська влада продала. Нові власники збиралися віддати їх на металобрухт. Звичайно, ми їх не віддали. 1 квітня 2014 року центр отримав нове життя. Ми стали налагоджувати контакти з новим керівництвом частини, прагнули допомогти їм у вирішенні деяких питань.

Був цікавий випадок, коли 15 грудня 2017 роки ми урочисто вручили командуванню частини ікону, йшов сильний сніг з дощем. У той момент, коли я передав ікону в руки командира частини, він поцілував її, а з-за хмар визирнуло сонце,  дощ заківчився. Я весь час згадую цю історію як добрий знак.

Чим обумовлений ваш інтерес до спадщини космічної програми? Чому для вас важливо не тільки зберегти пам'ять про героїчне минуле, але й розвивати космічний престиж республіки сьогодні?

Космічна індустрія сьогодні має для нас велике практичне значення у всіх сферах життя. У 2017 році до мене звернувся ветеран Великої Вітчизняної війни з Гурзуфа. Власник сусідньої ділянки перегородив йому вхід до будинку. Коли йшов розгляд цієї справи адвокат ветерана звернулася в Роскосмос і попросила зробити знімок цієї ділянки, а там всього 48 м2 землі. І хоча такі знімки не є доказом у суді, але адвокат доклала їх до справи як наочний матеріал і змогла відстояти права ветерана.

Цей випадок змусив мене задуматися про можливості, які можуть відкриватися з використанням космічних технологій. Пізніше під час проведення Ялтинського економічного форуму я дізнався, що є така служба як Дистанційне зондування Землі. За часів України в розпорядженні служби був всього один супутник «Січ-1». Але навіть із такими мізерними ресурсами фахівці виконували дуже важливу роботу: перевіряли засоленість ґрунту в Криму, стан виноградників тощо.

Я задумався, що ми можемо зробити в Криму з використанням таких технологій. Сьогодні зацікавленість в цій сфері дуже велика, а перспективи вражають. Раніше у нас був один супутник, зараз їх дев'ять. З їх допомогою можна відстежити навіть прорив води. Наприклад, підприємство «Чорноморнафтогаз» кожні три місяці має подавати зведення про стан морської акваторії, де ведеться видобуток нафти і газу. Це також можна робити з використанням космічних технологій.

На жаль, сьогодні при організації такої служби ми зіткнулися з деякими труднощами. Цю ініціативу ми обговорюємо протягом останніх 3 років з керівництвом Роскосмосу.

Деякий час на території Криму активно здійснювалася підготовка космонавтів. Чи здійснюється така діяльність сьогодні? Чи затребуваний сьогодні півострів в сфері підготовки космічних польотів?

У нас достатньо фахівців, які могли б готувати космонавтів до польотів. Є Постанова Уряду Російської Федерації про те, що в селищі Шкільне відновлюватимуть Центр далекого космічного зв'язку і організують Центр дистанційного зондування Землі. Ми сподіваємося, що цей факт також приверне до Криму кращі уми Росії. Створення такого центру несе практичну цінність в підготовці широкого спектру кадрів, це і робочі місця для жителів республіки.

За радянських часів тут здійснювалася водна підготовка космонавтів. Крім того, підготовка йшла і в гірській місцевості. Сьогодні фахівці, які працюють в рамках програми підготовки космонавтів до польотів хотіли б сюди повернутися. У другій полови серпня до нас повинні були приїхати 60 осіб для проходження підготовки на півострові, але в Крим відмовилися їхати представники Індії, бо Крим невизнана республіка.

Сьогодні водна підготовка проходить в Анапі, але там далеко до гір Кавказу. У нас же все близько, гори і море поруч. Більш того, тут найкращий клімат для реабілітації після польотів.

Ви були одним з ініціаторів організації парку космонавтики в Сімферополі. Розкажіть про цю ідею та її втіленні?

Ті антени, які сьогодні виведені з експлуатації не потрібні Центру. Проводити ж екскурсії також не виходить, адже це режимний об'єкт. В Євпаторії також виділяли землю під музей під відкриті небом, але такий проект досить дорогий.

Після я дізнався, що сквер від кінотеатру «Космос» до вулиці Гагаріна був названий Сквером космонавтики. У 2018 році ми встановили там два бюста - Королева і Гагаріна. Ми вирішили увічнити пам'ять наших космонавтів і привести до ладу сквер. Згодом тут з'являться погруддя й інших космонавтів.

Серед іншого, ми направили листи до Роскосмосу та нашим військовим з проханням передати нам деякі антени, які стоять в Євпаторії. Сьогодні ці антени готуються до передачі. Ми сподіваємося, що не пізніше вересня 2020 року ми ці антени нарешті отримаємо й встановимо на спеціально підготовлених майданчиках в Сквері космонавтики. Погано тільки, що до сих пір немає розуміння з питання про роботи самого кінотеатра. Сьогодні мені б хотілося реалізувати даний проект в повному обсязі.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
4 Коментаря
Коментарі (4)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Лера
17.08.2020

Да, крутая штука! представьте как можно все будет фоткать, кадастр оформить тоже проще!

Антон
17.08.2020

Помню кто-то из знакомых рассказывал, как во время визита Гагарина в детстве еще пожимал ему руку...

Владислава Мариніш
17.08.2020

Ніколи не знала про такі факти

Тетяна
17.08.2020

Це цікаво!

Зворотний зв'язок
Інформаційне агентство «Крим сьогодні», регістрація Роскомнагляду - ИА №ФС 77-78535 від 29 червня 2020 року
м. Сімферополь