Za Победу

Ферма Белясова - оазис на руїнах радянського минулого

4 серпня 2020

Фото: ІА "Крим сьогодні

Нашому півострову дісталася багата спадщина від радянської епохи, але через байдужість та непослідовність української влади багатства з часом перетворилися у руїни. Сьогодні небайдужі люди на таких руїнах намагаються вибудувати процвітаючий бізнес. Занедбані відгомони колишньої інфраструктури перетворюються в оазис. Така ситуація характерна і для фермерської справи. Наша редакція хотіла б розповісти, як натруджені руки кримчан відроджують сільськогосподарські угіддя села Маловидне Бахчисарайського району.

Сім'я Белясова працює на цій землі вже третє покоління. Анна Трохимівна Белясова, якій цього року виповниться 80 років, приїхала до Криму з білоруського міста Могильова в 1979 році. Відразу після цього її родина стала працювати в колгоспі Ароматненської сільської ради.

Фото: ІА "Крим сьогодні

Іван, син Ганни Трохимівни, з дружиною Ларисою та сином Сергієм сьогодні знайшли на цій землі своє місце. «Нам батьки прищепили любов до цієї справи та любов до тварин. Наша родина починала фермерську справу, тримали худобу. Спочатку всього дві-три голови. Нам прищепили цю любов і досі ми працюємо і не можемо розлучитися з цією справою», - розповідає Лариса Белясова.

Історія сімейної ферми почалася з теляти, якого батьки подарували Сергію на день народження. Хлопець мріяв розпочати свою справу. Надалі до теляти придбали теличку. Вони поєднали всю домашню худобу, яка на той момент вже була в родині. Як відзначають Белясови, стадо корів, яке сьогодні живе на фермі вони розвели та зростили самі, своїми силами. Сьогодні поголів'я худоби на фермі налічує 62 особини. Крім цього, серед «підопічних» Белясова дві свині. Основним же напрямком діяльності сімейства залишається молочна продукція. Можна сказати, що сама ферма на землі села Маловидне зберіглася саме завдяки ініціативі Сергія, адже всі будівлі колишньої інфраструктури навколо вже напівзруйновані або відсутні повністю, подекуди видніється лише фундамент. І тільки споруди, які орендували Белясови, цілком впевнено стоять.

Фото: ІА "Крим сьогодні

«У нас багато клієнтів, яким подобається наша продукція. Вони приїжджають на ферму з інших сіл. Багато з клієнтів виростили на нашому молоці своїх діток», - розповідає Іван.

Белясови розповідають, що працювати на фермі важко. Тут потрібно відзначити, що всі роботи здійснюються сімейними силами, найманих працівників на фермі немає. Вставати доводиться на світанку, а лягає спати часом далеко за північ. Сергій щодня їздить за водою до сусіднього села. До зими тут готуються ще влітку. За теплі місяці необхідно заготовити сіно і солому до холодів. А воду гріють на газовому пальнику. Можливо, саме така важка праця – секрет смачного молока.

Фото: ІА "Крим сьогодні

Всі корівки в стаді чудові - чисті та доглянуті, кожна має ім'я. Цікаво спостерігати за процесом доїння. Відзначимо, що доїльний апарат на фермі лише один. Але завдяки вмілим рукам і моторної роботі процес проходить швидко. До слова, в порядку на фермі є заслуга і самих корів. Для необізнаної людини може стати відкриттям, що корови самостійно вибудовуються в організовану чергу на доїння та безпомилково відгукується на своє ім'я. Вся робота тут тече злагоджено, а після того як спробуєш молоко в нього неможливо не закохатися.

Фото: ІА "Крим сьогодні

Сьогодні Белясови думають про розвиток сімейного бізнесу. Роздрібна торгівля молочними продуктами не приносить бажаного доходу в сімейний бюджет, тим більше, це стало відчутно на тлі подорожчання кормової бази. Серед ідей розвитку - поставки молочної продукції в дитячий будинок або продаж молока великим підприємствам. Корівники, які були побудовані ще в радянську епоху вже вимагають ремонту покрівлі. Необхідною складовою руху вперед також є придбання землі, на якій працює сімейство, в особисту власність, а й тут не все гладко.

Фото: ІА "Крим сьогодні

Цікаво, що незважаючи на всі труднощі фермери не хочуть розлучатися з улюбленою справою і наполегливо продовжують свою нелегку роботу. Навіть за часів обмежувальних заходів, пов'язаних з епідемією коронавірусної інфекції, коли доводилося зливати молоко худобі замість води, Белясови не опустили руки.

«Ми займаємося цією справою не заради збагачення. Ми любимо цю землю. Десь в нас є ця жилка, яка можливо перейшла нам від бабусі. Найбільше вона проявилася в мого сина. Сергій особливо переживає за своє справи. Працює на знос, але ми не бачимо для себе іншого життя», - зазначає Іван.

Такі небайдужі люди однозначно сприяють розвитку сільського господарства в Криму. Цікаво, що сім'я Белясова родом з Білорусії, але республіка стала для них рідною. Саме завдяки такому ставленню людей різних національностей півострів сьогодні вважається територією міжнаціональної злагоди. Адже у жителів Криму є спільна мета - процвітання нашого спільного дому. Подібні ініціативи повинні підтримуватися! Сьогодні фермерам необхідна допомога на шляху до відродження сільсько-господарської галузі республіки. Наша підтримка може стати внеском у спільне майбутнє.