ua
ua ru
Иван Мазепа – герой или предатель?
Відома постать
4 серпня 2020
0 Коментарів

У цей день, 4 серпня 1687 р. Іван Мазепа став гетьманом Лівобережної України. Безумовно, козак є видною і при цьому неоднозначною фігурою в українській історії.

Мазепу називали одним з найбільших гетьманів в історії України і в той же час зрадником, істинним патріотом і тим, хто вибрав своє благополуччя, пожертвувавши долею українського народу.

Відносини Мазепи і Петра I

Багато хто вважає, що Іван Мазепа був справжнім другом Петра I, проте цей факт є помилкою. Також Мазепі приписують статус радника, що також не є правдою. Історики вважають, що Мазепа не міг бути радником монарха в 1689-1696 рр. На початку свого політичного шляху, після регентства Софії, Петра I не особливо цікавила політика, включаючи Гетьманщину, яка не була основною гілкою політики Російського Царства. У ранні роки правління цар ще не будував «європейську Росію», він захоплювався вибуховими пристроями, потішними полками і будівництвом кораблів.

Формально Мазепа присилав письмові звернення, відправляв прохання до царів, проте де-факто всі питання від імені царя вирішували урядові родичі-чиновники або їх уповноважені. Наприклад, думський дяк Омелян Гнатович Українців в Посольському наказі мав повний контроль над усіма українськими справами і ставив свій підпис замість царів. У той же час в оточенні Петра I було багато іноземців, і саме вони давали йому уроки військового мистецтва тощо.

Тому «клеїти» якесь дорадництво за кілька сотень кілометрів - притягувати, як то кажуть, факти за вуха. Мазепа зустрівся з Петром тільки в 1696 р. в Острогожске, після того, як вітчизняна армія взяла Азов. Наступна зустріч гетьмана з Петром I була вже через три роки в Воронежі. У той період Іван Мазепа вже вів активну політику з Петром I. Однак ніякої «дружби» між царем і гетьманом не було. Документи говорять про те, що Мазепа був професійним консультантом провідних російських урядовців з питань взаємодії з Кримом, Польщею, Молдовою. Реально між царем і гетьманом з 1689 р. до 1696 р. та й пізніше ніякої «дружби» не було. Здебільшого, це були ділові відносини сюзерена та васала. Петро I не сприйняв перехід Мазепи на бік ворога, як особисту образу - він порахував це зрадою свого васала, але не більше.

Петро I і його оспівувачі звинувачували І. Мазепу в тому, що він запросив Карла ХІІ в Гетьманщину. Насправді шведська армія повернула в Україну з-за того, що за наказом царя всі населені пункти на її шляху спалювалися.

Правда про гетьмана

Мазепу звинувачують, що він діяв не в інтересах України, а тільки для себе, за для збереження власної влади. З цього приводу гетьман щиро зізнавався 17 вересня 1707 р. Пилипу Орлику:

«Всевишнього Бога взиваю на свідка і присягаю, що я не для приватної своєї користі, не для вищих почестей, не для збагачення себе або для яких-небудь інших забаганок, а тільки для вас усіх, хто є під моєю владою і під регіментом стоять, для жінок і дітей ваших, ради загальною добра неньки моєї бідної України, для користі Запорозького Війська  і всього народу українського, для розширення прав і військових вольностей, хочу при помочі Божій так чинити, щоб ви з жінками і дітьми нашими і Вітчизна з Військом Запорозьким не загинули як з московського, так і з шведського боку. Коли ж би я ради своїх приватних забаганок так дерзав чинити, то нехай поб’є мене на душі і на тілі Бог у Трійці Святій єдиній і невинні страсті Христові».

Очевидець Нордберг зафіксував такі слова Мазепи під час його промови перед Карлом ХІІ та запорожцями: «Бог мені свідок, що, віддаючись до рук шведського короля, я зробив це не з легковажності і не спонуканий мотивами особистих інтересів для себе, а з безмежної любові до Вітчизни. Будучи дуже старим, не маючи ні дружини, ні дітей, я міг би податись у Польщу або будь-куди і спокійно провести там залишок днів мого життя. Але, керуючи стільки Україною з піклуванням і вірністю, наскільки було у мене здібностей, я за обов’язком честі і сердечної любові не можу, склавши руки, віддати цей край під владу неправедного гнобителя».

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Зворотний зв'язок
Інформаційне агентство «Крим сьогодні», регістрація Роскомнагляду - ИА №ФС 77-78535 від 29 червня 2020 року
м. Сімферополь