Za Победу

Україна - нова колонія Китаю?

30 липня 2020
Україна - нова колонія Китаю?

Вчора в стрічці новин «Переяславської ради 2.0» з'явилася новина про те, що в Китаї зростає попит на продукти харчування і офіційний Пекін готовий розглянути українські пропозиції щодо додаткових поставок до Китаю української сільгосппродукції. Але вже в 2019 році вперше за історію «самостійності» України за обсягом товарообігу головним торговим партнером Києва став Китай, обійшовши Росію та ЄС. Москва перемістилася на друге місце. Так що привід поговорити про частку Китаю в українській повсякденності є.

Українсько-китайські економічні відносини

Мало хто пам'ятає, що досить довгий час українсько-китайські економічні відносини розвивалися дуже погано.

Спочатку Китаю було не до нових 14 держав на місці колишнього СРСР. У 1989-му Пекін за площу Тянаньмень був обкладений санкціями і обмеженнями, так що тільки наприкінці 1992 року Китай відкрив дипломатичний офіс в Києві, в колишньому «будинку дружби з зарубіжними країнами», в 150 метрах від Верховної Ради.

Незабаром український ринок широкого вжитку швидко був заповнений китайськими товарами. З приходом до влади Януковича почалася різка активізація китайського напрямку.

Продаючи інтереси України

У квітні 2011 року прем'єр Микола Азаров здійснює візит до Китаю. Перша поїздка українського чиновника такого рівня за 14 років. У відповідь в червні того ж року до Києва прилітає глава Держради КНР Ху Цзіньтао. Перший за 10 років візит китайського глави до України.

Було сказано, що Пекін цікавлять сировина, наукова база, розробки в космічній та військовій галузях, а також український ринок збуту продукції. Все по-чесному, як і є насправді. Тільки безпосередньо, без посередників.

Через рік, у 2011 році, Янукович підписує декларацію про стратегічне партнерство. І в кінці 2012-го Україна бере у Китаю гроші в борг, що красиво іменується «двома масштабними кредитними угодами»: три мільярди доларів на агросектор, майже чотири в енергетику.

В середині 2013 року Експортно-імпортний банк Китаю відкрив фінансування національного проекту «Повітряний експрес», але вже куди скромніше - на 372 млн доларів. У грудні 2013 року, коли в центрі Києва, у штаб-квартири Януковича ревуть і скачуть десятки тисяч прихильників «другого майдану», самого президента там немає. Він полетів до Китаю, щоб здати Україну з потрохами в обмін на нові кредити і товарну окупацію.

Не без успіху. 5 грудня 2013 року підписано угоди про економіко-технічному, енергетичному співробітництві, а також п'ятирічна програма розвитку відносин стратегічного партнерства. А також ряд цільових програм в будівництві.

В реальності Київ продавав Китаю все з себе, всі свої науково-технічні архіви і вміст сховищ натомість на... «дешеві китайські підробки». Наситити ринок ширвжитку вдалося, змінюючи креслення космічних технологій і військових розробок на, умовно кажучи, ешелони жуйки і кросівок Abibas.

І, зрозуміло, нові борги. Важливо розуміти, що саме при Тимошенко-Порошенко-Януковичі і почалася масова здача скарбів із засіків СРСР в області НТР.

Форс-мажор

Два потужних чинника стали дуже неприємною несподіванкою у відносинах України та Китаю. Торгова війна КНР і США, яка закінчилася мировою угодою. А потім грянув коронавірус і «самоізоляція» країн світу, що призвело до стагнації всієї світової економіки. Все це зробило перспективи дуже туманними.

15 січня 2020-го Пекін і Вашингтон підписали першу фазу торгової угоди. З огляду на те, що більшу частину імпортних мит Пекін вводив на американські сільгосптовари, український демпінг - на межі катастрофи.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
587 Переглядів
3 Коментаря
Коментарі (3)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
витя
30.07.2020

ну капец

Voran
30.07.2020

Никто ещё не называл Украину китайской колонией

Гуру Максим
30.07.2020

Українці цього не хочуть, але хто іх взагалі запитує