Націоналісти в Києві мітингують проти російської мови

Сьогодні, 17 липня, парламент України збирається розглянути продовження термінів переходу викладання з російської на українську мову. Але ще в четвер, 16 липня, під стінами Верховної Ради України в Києві кілька сотень пропащих нацистів зібралися на мітинг проти російської мови.

Внесення змін до законодавчих актів

Раніше народний депутат з фракції «Слуга народу» Максим Бужанський вніс в Раду законопроект №2362 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про навчання державною мовою в навчальних закладах». Проект передбачає, зокрема, продовження терміну права отримання освіти російською мовою до 1 вересня 2023 року.
Також пропонується скасувати дискримінаційну норму, яка надає привілейований статус мов національних меншин, які відносяться до країн Європейського Союзу.
Ці пропозиції викликали обурення у націоналістів, а раніше партія екс-президента Петра Порошенка «Європейська солідарність» закликала не допустити навіть розгляду законопроекту Бужанського в парламенті.
У свою чергу, представники партії «Опозиційною платформи - За життя» заявляють про підтримку пропозицій Бужанського. При цьому депутат Ради з фракції ОТЗЖ Олег Волошин назвав у коментарі агентству Укрінформ законопроект №2362 «половинчастим і не вирішальним проблему в корені».

Багаторічна боротьба проти російської мови

Проблема статусу російської мови неодноразово використовувалася як один з інструментів в політичній боротьбі - зокрема, особливо велика її роль була в президентських кампаніях 1994 і 2004 років.
Починаючи з 1989 року, коли Верховною Радою УРСР був прийнятий закон «Про мови в УРСР», на Україні йшли суперечки про надання російській мові статусу державної. Частина українського суспільства вважала, що російська мова повинна стати другою державною чи офіційною, оскільки близько половини громадян України користується ним в повсякденному спілкуванні. Ця ідея наштовхувалася на протидію тих, хто вважає, що державною мовою України повинен бути українською мовою, а російську як мову національної меншини не повинен визнаватися державною, нехай навіть і другим. Як відзначали дослідники, в Україні склався «більш-менш прихований конфлікт на мовному ґрунті».
16 січня 2020 року Верховна Рада України прийняла закон «Про повну загальну середню освіту». Якщо для дітей україномовних громадян і представників корінних народів, до яких в Україні відносять кримських татар, караїмів і кримчаків, законом зберігається можливість здобувати освіту рідною мовою протягом усього терміну навчання в школі, то меншини, що говорять на мовах країн Євросоюзу, будуть навчатися на рідною мовою до 5 класу з поступовим збільшенням часу викладання українською мовою до 9 класу з 20% до 60%. У той же час російськомовні діти матимуть право навчатися рідною мовою до 5 класу, після чого не менше 80% навчання має здійснюватися на державному (українською) мовою.