Звільнення України - шостий крок до Великої Перемоги

У цей день, 13 липня 1944 року, Червона Армія почала визвольну Львівсько-Сандомирську операцію. Радянські солдати здійснили неоціненний подвиг, вигнавши нацистів з земель України. Операція, завдяки якій звільнили українські землі, мала особливу значимість - не дарма Верховний головнокомандувач Радянського Союзу Йосип Сталін назвав її «шостим з десяти сталінських ударів». Розгром нацистів в Україні означав одне - неминучу поразку гітлерівців. Сьогодні ми розповімо про важливість цієї операції, про яку написали червоними літерами на сторінках світової історії.

Десять сталінських ударів

Неможливо переоцінити значення Львівсько-Сандомирської операції: вчені-історики виділяють її, як одну з головних складових Перемоги Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні над нацизмом, відносять до одного з «десяти сталінських ударів» - ряду військових операцій 1944 року, який приніс країнам Антигітлерівської коаліції беззастережну перемогу над нацистською Німеччиною.

Спочатку, військові операції 1944 року не об'єднували в одну серію. Йосип Сталін використав цей термін під час прочитання доповіді «27-а річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції» від 6 листопада 1944 року. Після викриття культу особи Сталіна 1956 року ряд операцій отримав іншу назву - «десять ударів». До «десяти сталінських ударів» відносять такі операції:

«Перший удар» - Ленінградсько-Новгородська операція. Звільнення Ленінграда, Прибалтики і розгром фашистів в Карелії.

«Другий удар» - Дніпровсько-Карпатська операція. Звільнення Правобережної України.

«Третій удар» - Одеська операція та Кримська операція. Звільнення Одеси, Миколаєва та Криму.

«Четвертий удар» - Виборзько-Петрозаводська операція. Звільнення Виборга, Петрозаводська і Карело-Фінської РСР.

«П'ятий удар» - Білоруська операція. Звільнення Білорусії.

«Шостий удар» - Львівсько-Сандомирська операція. Звільнення Західної України.

«Сьомий удар» - Яссько-Кишинівська операція та Румунська операція. Звільнення Молдови, Румунії та Болгарії.

«Восьмий удар» - Балтійська операція. Звільнення Литви, Естонії і Латвії.

«Дев'ятий удар» - Східно-Карпатська операція та Белградська операція. Звільнення Югославії, Чехословаччини та Закарпаття.

«Десятий удар» - Петсамо-Кіркенеська операція. Ліквідація загрози для порту Мурманськ.

Як звільнили Західну Україну та Південний Схід Польщі

З початку Львівсько-Сандомирської операції, Червона Армія мала нелегке завдання - впоратися з німецькою групою армій «Північна Україна» та колабораціоністами з СС «Галичина»*. Воля до перемоги радянських військ і бажання врятувати співгромадян від фашистського гніту дали свої плоди вже на початковому етапі операції - війська 1-го і 4-го Українських фронтів йшли переможною ходою по українській землі, не залишаючи нацистам найменшого шансу на перемогу. Вже 27 липня 1944 року, наші солдати знешкодили фашистів і звільнили міста Броди, Перемишль, Галич, Станіслав і один з найбільших міст України Львів.

Після звільнення Західної України, наші солдати негайно приступили до сутички з вермахтом на території Польщі. 29 липня 1944 Червона Армія почала форсування річки Вісла. Накивавши п’ятами, німецькі війська кинулися відступати: фашисти замінували дамби, що розташовувалися на Віслі, однак, через стрімкий наступ радянських військ, не підірвали їх.

За результатами операції, 32 німецькі дивізії втратили понад 70% бойового складу: понад 54 тис. нацистів вбили, понад 32 тис. німців взяли в полон, ліквідували 1941 танк і 687 літаків, 8 німецьких дивізій стерли з лиця землі. Ця поразка розбила та деморалізувала німецьку армію, а солдати Радянського Союзу вирушили на звільнення Східної Європи.

Сьогодні ми згадуємо, як наші військові, здійснюючи славні подвиги, не ділили нікого на національності - вони просто захищали свою Батьківщину і співгромадян. На превеликий жаль, частина сучасного покоління, яке проживає на Західній Україні, не цінує подвигу радянських солдатів: приурочений нашим військовим львівський монумент «Пагорб Слави» неодноразово піддавався оскверненню з боку вандалів при повному потуранні, а іноді - заохоченні української влади. Все частіше на вулицях Львова можна зустріти людей, які вважають солдат СС героями, а радянську армію, навпаки, загарбниками. Збочення справжньої історичної пам'яті загрожує жахливими наслідками - оспівування фашистів призведе до знищення всіх людських цінностей, включаючи європейські, до яких так прагне сучасна Україна.

Згадуючи такі значущі дати, ми не даємо Перемозі померти, а значить - не залишаємо ні найменшої можливості на відродження нацизму. Радянська армія припинила злочин проти людства. Збереження пам'яті - найменше, що ми робимо. Поки ми бачимо вміст сторінок історії, мирне небо буде над нашими головами.

СС «Галичина»* - організація, заборонена на території РФ