76 років заснували Академію медичних наук СРСР

Цього дня, 30 червня 1944 року, заснували головну науково-медичну організацію в Радянському Союзі - Академію медичних наук СРСР. З 2013 року Російська академія медичних наук (сучасна назва академії) входить до великої Російської академії наук. За час існування в науковому товаристві побували провідні медики з усіх куточків нашої Батьківщини. Сьогодні, в 76-ий день народження організації, ми познайомимо Вас з її історією та визначними умами, які працювали на користь радянської медицини.

Зародження Академії

Академія медичних наук СРСР створили наприкінці Великої Вітчизняної війни за постановою Раднаркому при Народному комісаріаті «з метою подальшого розвитку вітчизняної медичної науки». Ініціаторами створення наукової організації стали радянські доктори Георгій Мітерев і Микола Бурденко. Вони переслідували одну важливу мету: розвинути медичну науку, а також досвід, який накопили радянські лікарі під час війни. Варто зазначити, що засновники першого медичного товариства нашої держави не раз були на міжнародних конференціях за кордоном. Впевненість у необхідності створення товариства прийшла після спілкування з медиками з інших країн, де подібний досвід вже практикувався. До першого складу Академії увійшло 60 медичних працівників.

Радянська історія медичного товариства

На фото Микола Бурденко

Першим президентом Академії став Микола Бурденко - видатний хірург, людина, яка заснувала в нашій країні нейрохірургію. В першу чергу, Бурденко став ділитися з колегами колосальним досвідом, отриманим під час Другої світової. Микола Бурденко висунув перші навчання про рану, нову методику хірургічного лікування бойових травм. Саме Бурденко розробив концепцію по лікуванню і профілактиці шоку, який військові могли отримати на полі брані. Він першим в країні став практикувати антибіотики пеніцилін і граміцидин для лікування вогнепальних поранень.

Вчені прагнули впровадити у вивчення організму людини досягнення точних наук. Про цілі Академії писав Василь Парин, член медичного товариства і фізіолог:

«Сесія обрала першу президію новонародженої академії. Президентом був одностайно обраний академік Микола Нилович Бурденко. Його науковий авторитет був настільки високий, що ні про яку іншу кандидатуру не виникало й мови. Віце-президентами були обрані найбільший радянський патолог академік А.І. Абрикосов, відомий ленінградський хірург професор Військово-медичної академії П.А. Купріянов, акушер-гінеколог М.С. Малиновський. Академіком-секретарем був одноголосно обраний автор цих спогадів».

Після Миколи Бурденка президентами академії були патолог і гістолог Микола Аничков (1946-1953), один з основоположників серцево-судинної хірургії Олександр Бакулев (1953-1960), творець Онкологічного наукового центру Микола Блохін (1960-1968, 1977-1987), мікробіолог Володимир Тімаков (1968-1977) і епідеміолог Валентин Покровський (1987-1991).

Наші дні

З 1992-го року на основі Академії медичних наук СРСР була створена Російська академія медичних наук. Під час переформування медичне товариство опинилося в ізоляції від світової науки. Рішучі дії щодо розвитку академії зробив Президент Російської Федерації Володимир Путін. За його ініціативи організація увійшла до складу Російської академії наук.

«Провідні країни вже стоять на порозі запровадження лікувальних технологій, побудованих на біо- та генної інженерії, на розшифровці генома людини. Це буде дійсно революція в медицині. Вважаю, що МОЗ та Академія наук повинні зробити пріоритетними фундаментальні і прикладні дослідження в сфері медицини», - заявив Президент.

На жаль, суспільство часом забуває про, здавалося б, непомітний внесок лікарів, які стоять на сторожі нашого здоров'я. У 2020 році в зв'язку з пандемією COVID-19 на плечі лікарів ліг величезний тягар відповідальності. Кожну добу наші медики борються за життя пацієнтів, а вчені Академії прагнуть знайти ефективну вакцину від коронавіруса. Ми повинні цінувати та поважати неоціненний внесок лікарів в наші життя, адже саме вони є прикордонниками, які не пропускають нас за кордон смерті.