ua
ua ru
Георгій Малідовский - Герой-захисник Керчі
Наша спільна Перемога
7 травня 2020
1 Коментар

Пам'ятна дошка Малидовському у місті Червоний промінь

Крим за часів Великої Вітчизняної війни захищали безліч Героїв. Кожен із захисників рідної землі вніс свій внесок на шляху до Перемоги. 7 травня 1916 року народився Георгій Малідовскій, подвиги якого посприяли звільнення Криму.

Звільнення Донецька

Георгій Малідовский народився в селі Михайлівка Челябінської області. У 1935 році переїхав до міста Сталіно (сьогодні Донецьк), де працював на шахті. У 1937-1940 роках проходив службу в Робітничо-селянській Червоній Армії, брав участь в боях радянсько-фінської війни. З початком Великої Вітчизняної війни він повторно був покликаний в армію. З жовтня того ж року брав участь в боях на фронті.
Перше місто Георгію довелося захищати саме Сталіно. Дивною витримкою, спокоєм, сміливістю таі умінням бити супротивника з знаряддя мав воїн-шахтар. У листопаді 1941 року, коли дивізія вела запеклі та запеклі бої за Донецький басейн, Георгій Малідовскій не раз виявляв високу мужність. Ось як в газеті «Прапор Батьківщини» тих днів описувався один з його хоробрих вчинків: «Ворожа піхота, силою до одного батальйону, рушила на підкріплення своїх частин на передові позиції. Це помітив Малідовскій і відкрив швидкий вогонь по противнику. На поле відразу ж залишилося до двадцяти фашистів, а решта побігли назад».

Бої за визволення Криму

Командир 7б-міліметрового знаряддя 696-го стрілецького полку (383-а Червонопрапорна стрілецька дивізія, Окрема Приморська армія) старший сержант Георгій Малідовскій в листопаді 1943 року відзначився в боях на Керченському півострові і за місто Керч.
На підступах до Керчі противник чинив жорстокий опір нашим наступаючим частинам. Він кидав в контратаки все нові і нові резерви, намагався будь-якою ціною утримати місто. Особливо завзято обороняли гітлерівці висоту 104,3. І ось сюди старший сержант Малідовскій обрушив влучний вогонь. За короткий час їм були знищені три станкових кулемета і до сотні солдат. Цим він забезпечив успіх бою.
11 листопада спекотний бій розгорівся на околиці міста. З розрахунку Малідовского вибуло два бійця. Вогонь дещо послабився. Фашисти відчули це і вирішили атакувати знаряддя. Але старший сержант не розгубився, сам став виконувати обов'язки навідника і почав в упор розстрілювати гітлерівців. Атака була відбита. Однак противник, отримавши підкріплення, знову пішов на приступ. Для підтримки піхоти він кинув танк. Положення на артилерійській позиції склалося критичне: на фланзі не було прикриття, а у гармати діяли лише двоє людей. Але і тут вирішальну роль зіграли спокій і майстерність командира гармати Малідовского. Одним влучним пострілом він вивів з ладу танк, а потім картеччю став косити піхоту. І ця атака захлинулася.
Всього ж за час Керченсько-ельтігенськая операції Малідовскій знищив 12 ворожих танків. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1944 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» старший сержант Георгій Малідовскій був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота зірка».
Після закінчення війни в званні молодшого лейтенанта Малідовскій був звільнений в запас. Проживав в місті Красний Луч Луганської області Української РСР, працював гірничим майстром на шахті. Активно займався громадською діяльністю. Помер 11 серпня 1990 року. Був також нагороджений двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, Трудового Червоного Прапора і Червоної Зірки, поруч медалей. Кавалер знака «Шахтарська слава» трьох ступенів.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
1 Коментар
Коментарі (1)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Симон Ташкевич
07.05.2020

Не думаю, что в наше время есть такие люди

Зворотний зв'язок
м. Сімферополь