Великий похід Богдана: чому Хмельницький мстився полякам

2 травня 1648 року Богдан Хмельницький очолив велике повстання проти Речі Посполитої, що визначило подальшу історію і зробило можливим об'єднання території Війська Запорозького з Російським царством.

Розбіжності

Запорожці були вкрай незадоволені постійними утисками з боку польських дворян і вимагали у короля розширення вольностей. Якщо потрібно, козаки стійко охороняли кордони Речі Посполитої від набігів турків і татар, а їх завзятість і вміння вести бій були відомі на всьому континенті. Тільки від Речі Посполитої належної подяки козаки не відчували.

Однак переломним в польсько-козацьких відносинах стало саме релігійне питання. У 1596 році, після прийняття Брестської унії, київський митрополит Михайло Рогоза визнав верховенство папи Римського при збереженні звичних обрядів східної церкви. Більшість православних священнослужителів відмовилися від приєднання до Римсько-католицькою церквою, за що зазнали серйозних гонінням з боку уніатів.

Всі повстання жорстоко придушувались урядовими військами, а звернення до польського короля не приносили результату. Владислав IV, який правив у той час Королівством Польським та Великим князівством Литовським, був безсилий перед козаками.

Повстання

Після ряду дрібних козацьких бунтів в 1648 році Богдан Хмельницький очолив велике повстання проти Речі Посполитої. В історичній традиції закріпилася думка, що його до цього спонукала особиста образа. Роком раніше польський староста Чаплинський віроломно захопив хутір Хмельницького біля міста Чигирина, де публічно висік одного з його синів. Хмельницький їздив до Варшави і вимагав справедливо покарати кривдника, проте результатів його вимоги не принесли.

Заручившись підтримкою кримських татар, Хмельницький вирушив на Січ, де в квітні 1648 року була скликана козача рада. На Раді запорожці одноголосно висловилися за війну з Польщею і вибрали Хмельницького військовим гетьманом, що сталася 2 травня. Кілька днів по тому військо Хмельницького вирушило в переможний похід. Козаки, незважаючи на нерегулярність своїх формувань, користувалися великою селянської підтримкою і здобули кілька військових перемог, в тому числі під Жовтими Водами і в Корсуні.

Перемоги Хмельницького

Козаки Хмельницького до літа 1648 року контролювали всю Лівобережну Україну і рушили через Дніпро - в Київщину, Браславщіну, Поділля. У своїй тріумфальній поході Хмельницький в жовтні дійшов до самого Львова, держав місто в облозі кілька тижнів до отримання контрибуції.

У поляків же в той момент крім повсталих козаків була й інша серйозна проблема: в травні того року помер король Владислав, який багато років підтримував стабільність і силу польської держави.

Вхід козачого війська до Києва поставив крапку в переможній кампанії 1648 року. Однак не тільки в цьому полягає його історичне значення. Свідком київського тріумфу Хмельницького став Єрусалимський Патріарх Паїсій, який через Київ прямував до Москви.

Хмельницький відправив свого полковника Силуана Мужиловського супроводити патріарха до Москви, де посланника козаків прийняв російський цар Олексій Михайлович. Хоча самодержець досить стримано відреагував на пропозицію малоросійського гетьмана почати боротьбу з Польщею, цар з посольської місією відправив до козаків думського дяка Григорія Унковского. З боку Олексія Михайловича це був великий крок.