Za Победу

Українська народна республіка від створення до одноденної Конституції

29 квітня 2020
Українська народна республіка від створення до одноденної Конституції

Творці Центральної Ради УНР

29 квітня 1918 року в Українській народній республіці прийняли Конституцію, яка так і не набула сили. Вся справа в тому, що основний закон був прийнятий Центральною Радою УНР в останній день її існування.

Нова республіка у складі Росії

Відразу ж після лютневої революції була створена Центральна Рада УНР. Рада являла собою якусь подобу парламенту, але парадокс в тому, що ніяких виборів в Раду не проводилося і комплектувалася вона на основі нехитрої стратегії, «хороші люди» оголосили себе депутатами. Головою Ради був обраний Михайло Грушевський. Центральна Рада намагалася домогтися автономії, посилаючи одну резолюцію за одною на адресу Тимчасового уряду. У Тимчасовому уряді люди здивовано питали: «Україна? Яка Україна? Стільки разів були в тих краях, не бачили ніякої України». Крім того, Рада вимагала українізації армії, комплектуючи полки тільки з українців.

За час свого недовгого існування Рада прийняла чотири Універсали. Перший універсал оголошував автономію України в складі Росії і введення самостійного українського парламенту. Після нього на Україну завітала делегація Керенського і Церетелі. По завершенню переговорів був виданий другий універсал, який свідчив, що Рада ніколи не ставила перед собою мети відокремити Україну від Росії.

Третій універсал був прийнятий після Жовтневої революції і проголошував створення Української народної республіки. При цьому про суверенітет мови не йшло, і вона проголошувалася республікою в складі Росії. Четвертий універсал був прийнятий вже агонізуючій Радою і закликав усіх на боротьбу з більшовиками.

Незалежна УНР

Українська народна республіка у січні 1918 року проголосила себе повністю незалежною республікою. Та відразу розвинула шалену дипломатичну активність, намагаючись отримати визнання з боку світових держав. Але країни Антанти абсолютно не бажали знати ніякої незалежної України, і українців визнали тільки Німеччина і Австро-Угорщина, які на той момент знаходилися в стані війни з усім людством і тому визнавали абсолютно всі нові утворення на території колишньої Російської імперії.

Керівництво УНР складалося з досить дивних людей, об'єднаних не українофільством, а скоріше близьким дореволюційним знайомством. Так, Винниченко був фактично більшовиком і комуністом. У 1917 році він був затятим ненависником більшовиків, а в 1920 перейшов до більшовиків, отримав посаду заступника голови Раднаркому УРСР. Секретарем з міжнародних відносин УНР був племінником монархіста, антисеміта і російського націоналіста Шульгін. Секретарем військових справ УНР - журналіст Семен Петлюра, вигнаний за розвал відомства, який пізніше став головною дійовою особою на Україні.

Останні дні Ради

Через деякий час після проголошення в Харкові радянської влади, в Раді стався розкол і частина лівих депутатів втекла до Харкова. Сама Рада особливою популярністю не користувалася. Російські міста не цікавилися риторикою про українців, а селян в першу чергу хвилювало питання землі, а не українства. До того ж, кільце навколо УНР стискалося, до початок 1918 року вона контролювала тільки кілька міст і прилеглих до них регіонів: Полтаву, Одесу, Київ, Житомир.

Після відмови від виконання ультиматуму більшовиків, РККА рушила на Київ і легко його зайняла. Рада звернулася за допомогою до німців. На початку лютого 1918 року Українська народна республіка підписала сепаратний мир з німцями. Тому саме їм належало знову відбити Київ. Влада УНР на радощах проголосить 29 квітня 1918 року Конституцію. Недоліками якої були, зокрема, декларативність положень, невизначеність функцій органів влади та їх взаємовідносин, невизначеність території УНР. І в той же день «захисники» з числа німців розженуть Центральну Раду. З тих пір вона більше не збиралася, а її головні дійові особи стали опозицією. Ситуація більш ніж повчальна. Як виявилося, потрібно було боятися не злих більшовиків, а власних союзників.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
930 Переглядів
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити