«Йдемо на Берлін!»: історія взяття Рейхстагу

«І ми, дівчата, були тут. Слава радянському воїну!», «Ми з Ленінграда, Петров, Крючков», «Знай наших. Сибіряки Пущин, Петлина», «Ми в рейхстазі», «Від Сталінграда до Берліна», «Москва - Сталінград - Орел - Варшава - Берлін», - ці написи і зараз можна знайти на стінах Рейхстагу. 28 квітня 1945 року війська Червоної армії йшли в останній бій. Почався штурм будівлі, який вирішив долю Другої світової війни.

На Берлін!

Охочих брати Берлін в РККА було хоч відбавляй. Причому, якщо для командувачів - Жукова, Конєва, Рокоссовського це було питання престижу, то для простих солдатів, які були вже «однією ногою вдома» це ще один страшний бій. Учасники штурму будуть згадувати його, як один з найважчих боїв війни.

Проте, думка про те, що їх загін відправлять на Берлін, в квітні 1944 міг викликати у солдатів одну лише радість. Автор книги: «Хто брав Рейхстаг: герої за замовчуванням», Ямській Н. розповідає про те, як чекали рішення про склад наступального війська в 756-го полку:

«У штабній землянці зібралися офіцери. Нєустроєв згорав від нетерпіння, пропонуючи послати кого-небудь за майором Козаковим, який повинен був прибути з результатами рішення. Хтось із офіцерів пожартував: «Що ти, Степан, крутишся на місці? Зняв би чоботи - і вперед! За той час, що ти туди-сюди бігаєш, вже, мабуть, під Берліном був би!». Незабаром повернувся веселий і усміхнений майор Казаков. І всім стало ясно: йдемо на Берлін!»

«Берлін буде оборонятися до останнього німця»

Ще в міру просування РККА до Берліну, коли результат війни став очевидним, Гітлера охопила чи паніка, чи то зіграло роль вражене самолюбство, але їм було видано кілька наказів, чия суть зводилася до того, що вся Німеччина повинна загинути разом з поразкою Рейху. Виконувався план «Нерон», за яким останні німецькі війська повинні були знищити всі культурні цінності на території держави, навмисно ускладнювалась евакуація жителів. Згодом верховне командування скаже ключову фразу: «Берлін буде оборонятися до останнього німця».

«А де він, Рейхстаг-то?»

Під час штурму траплялися і казуси. Напередодні настання, вночі виявилося, що війська не знають, як виглядає Рейхстаг і тим більше, де він знаходиться. Ось як описував цю ситуацію командир батальйону, Нєустроєв, якому було наказано штурмувати Рейхстаг: «Полковник наказує: 'Виходь швидше до Рейхстагу!'. Я кладу трубку. У вухах все ще звучить голос Зінченко. А де він, Рейхстаг-то? Чорт його знає! Попереду темно і безлюдно».

Як брали Рейхстаг?

 Звичайна довідкова література не вдається в деталі, описуючи штурм як одноденний «наскок» радянських солдатів на будівлю, яка під цим натиском так само швидко здалася. Однак справад була іншою. Будівлю обороняли добірні СС-івські частини, яким більше нічого було втрачати. І у них була перевага. Вони прекрасно знали про план будівлі та розташування всіх її 500 кімнат. На відміну від радянських солдатів, які навіть не уявляли як Рейхстаг виглядає. Про те, наскільки складним був штурм можна судити, що радянське командування ставило завданням в перший день захопити хоча б 15-10 кімнат зі згаданих 500.

За словами очевидців, переможних знамен на переможеному Рейхстагу було ні два, ні три і навіть не п'ять. Весь будинок майже «червонів» від радянських прапорів, як саморобних, так і офіційних. За підрахунками фахівців, їх було близько 20, частина була збита під час бомбардування. А взагалі, кожен загін мріяв встановити свій прапор на Рейхстазі. З цією мрією солдати пройшли весь цей шлях до Берліна, кожен кілометр якого коштував життів. Тому, так чи інакше вже важливо, чий прапор було першим, а чий «офіційним». Всі вони були однаково важливі.