"Край фруктів, а на базарі їх немає ...": Маяковський в Криму

Маяковський і Лілія Брік в Криму

Маяковський покінчив життя самогубством 14 квітня 1930 року. Він залишив після себе недомовленість, але про Крим встиг сказати багато. Володимир Маяковський любив відпочивати в Криму, він об'їздив півострів уздовж і поперек. Поет присвятив Криму тринадцять віршів, написаних тут же.

Перше відвідування

Вперше Маяковський приїхав до Криму 27 грудня 1913 році разом із поетом Ігорем Северяніним на запрошення місцевого поета-футуриста Вадима Баяна. Тут і був написаний перший вірш поета про Крим:

Хожу,
гляжу в окно ли я
цветы
да небо синее,
то в нос тебе магнолия,
то в глаз тебе
глициния.

З першого ж рядка ясно, що Маяковський Крим схвалює: квіти та небо, то в ніс магнолія, то в око гліцинія. Перед очима читача виникає картина йде серед високих магнолій і гліциній, посипаних квітами, не менше високий поет, який зачіпає головою всю цю красу. Санаторій «Лівадія» був для поета улюбленим.

Творчість народжена в Криму

Наступного разу Маяковський приїхав до Криму тільки через 11 років, в 1924-му, коли півострів тільки відбудовував нову систему санаторного лікування в перші роки становлення радянської влади, ще поки оспівуваної поетом: «Чудеса» про зустріч з «мужиками-санаторнікамі» в «царьових палацах» - перший в світі «Селянський курорт - Лівадія». У вірші «Крим» в 1928 р поет не тільки розповідає про будівництво нового Криму, в якому «робочий Криму надягає стихіям залізобетонний намордник», але й настійно рекомендує не називати Крим «Червоної Ніццою» і «Всесоюзної здравницею» стверджуючи, що «Не з чим нашому Криму порівнюватися!».

И глупо звать его 
"Красная Ницца", 
и скушно 
звать 
"Всесоюзная здравница". 
Нашему 
Крыму 
с чем сравниться? 
Не с чем 
нашему 
Крыму 
сравниваться!

Однак вже в наступному вірші з Криму «Земля наша багата», де він пробув майже два місяці в 1928 році поет втомився від радянського сервісу. «О, до чого ж все у нас багато, і до чого ж мало вміють!

Всього гучний футурист побував в Криму шість разів. Напевно позначалася генетична любов, адже в Криму жили його дід і бабуся.
Маяковський щорічно приїжджає до Криму, щоб виступати перед курортниками-пролетарями. Зазвичай він жив в готелях "Дюльбер", "Мар'їно» і «Росія». В останній він спеціально зупинився в номері, в якому 40 років тому жив і працював Микола Некрасов. І якщо російський класик завершив в ньому поему «Кому на Русі жити добре», то пролетарський геній свою поему «Добре».

Але були і негативні моменти. «Край фруктів, а на базарі їх немає ...», - говорив Маяковський. Обурював поета і асортимент євпаторійського ринку: "... хоч чверть персика! - Персиков немає. Побігав, хоч версти міряй на лічильнику! А персик мій на базарі і в полі, сльозою обливаючи пухнасті щічки, за годину їзди гниє в Сімферополі".

Без роботи ні дня

На півдні Маяковський бував щорічно, хоча ні Крим, ні Кавказ не були йому просто курортом. «Відпочивати ніколи!» говорив він.

«Маяковський, виїжджаючи відпочивати на південь, міняв там свій режим - лежав на сонці, вів розмірене життя, але для голови, для мозку він режиму не міняв. Він продовжував працювати, продовжував обмірковувати свої нові твори. І навіть нерідко виступав перед публікою з читанням своїх віршів. Це був, звичайно, не відпочинок», - писав Михайло Зощенко.

Напевно, тільки на кількох фотографіях, де він з коханою Лілею Брик, поет нагадує туриста. А так все вони: нескінченні лекції, творчі зустрічі та гори писанини. А як захоплено поета зустрічали в Сімферополі. На згадку про ту зустріч, навіть поставили бронзовий бюст в центрі міста. Назвали на честь нього вулицю, до якої поет сам ледве добрався, пробираючись крізь натовпи шанувальників. Втім, місто, він так і не встиг подивитися.