Один в полі воїн: внесок козаків у Велику Перемогу

З розвитком технічного прогресу на зміну кінноті і шаблі прийшли моторизовані частини, танки і кулемети. Але кавалерія ще довго турбувала уми радянських полководців, поки саме життя не змусила її переглянути. Концепцію пзмінили, але кавалерію залишили. У РККА були козачі війська, які традиційно використовували бойових коней. Скорочення кавалерійських дивізій відбулося до початку Другої світової війни, але німців приводили в панічний жах атаки козацької кінноти з шаблями наголо.

Історія з військових мемуарів

12 жовтня 1944 року командира шабельного відділення 45-го гвардійського кавалерійського полку старшого сержанта Василь Огурцов разом з двома рядовими козаками направили в звичайний для даної дивізії дозор. Козаки йшли попереду підрозділу, щоб розвідати шлях і вчасно попередити своїх товаришів, а якщо потрібно дати бій і відвернути ворога.
У цьому дозорі браві захисники і помітили транспортну колону противника з 30 вантажівок і двох самоходок. Солдати вирішили не повідомляти командуванню про виявленого противника, самостійно атакувати, визнавши, що їх трьох буде достатньо. Спочатку вони вивели з ладу самохідки, закидавши їх гранатами, а потім відкрили вогонь по машинах. Важко собі уявити, але сам факт, що їх атакують козаки, вразив озброєних до зубів німців найбільше. З криками: «Kosaken!» вони розбіглися. Наші бійці кинулися їх наздоганяти з шашками наголо. Тільки один Огурцов зарубав в цій сутичці 8 фашистів.
Коли гітлерівці прочухалися і усвідомили свою чисельну перевагу, почали чинити опір і кинулися на старшого сержанта. Але і в рукопашному бою командир вийшов переможцем. Одного німця Василь прибив прикладом, іншого задушив. Розгромленій автоколоні прийшов на допомогу німецький танк, який відразу не помітили, але і він був підбитий гранатою. Екіпаж танка також був знищений. Підсумком зухвалої операції стали 30 захоплених автомобілів з вантажем, дві самохідки, танк і вісім мотоциклів.

Військова байка

Історію про битву трьох козаків з автоколоною противника можна було б віднести до традиційних армійських байок, якби не документи, що залишилися з тих пір, а також нагородний лист на старшого сержанта Огурцова, який докладно розповідає про події того дня.
Більш того, це не єдиний прецедент з цим героєм. 25 грудня 1944 року ескадрон Огурцова брав участь в Будапештській наступальній операції. Василь першим увірвався на станцію Кечкед. У запалі бою він не помітив, як опинився в розташуванні фашистів. Кінь був вбитий, і він прийняв нерівний бій. Огурцов знищував гітлерівців, поки були патрони, а коли вони закінчилися, в бій пішла мала саперна лопатка. Нею він зарубав ще чотирьох фашистів. Напевно, шанси залишитися живим і вирватися з оточення у Василя були, але кулеметна черга з бронетранспортера перервала його життя. 24 березня 1945 року, рівно 75 років тому, Василю Васильовичу Огурцову було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Василь Огурцов став легендою серед козаків. Про його безстрашність і бойові здібності ще довго писали в книгах і розповідали в кіно правда під іншими іменами.