У Криму обговорили деанонімізацію і відповідальність в Інтернеті

Великий блок з послання Федеральним зборам президента Російської Федерації відносився до теми соціальної функції Інтернету. Даний факт змусив державні структури та громадські об'єднання задуматися про ті проблеми, які пов'язані з цією темою і міцно вкоренилися в нашому соціумі. Ця проблема піднімалася і на минулій прес-конференції в РІА «Росія сьогодні», яка проходила в форматі круглого столу.

Деанонімізація

Великим питанням для сучасних користувачів Інтернету стала ініціатива деанонімізації. Багато представників соціуму поспішили заявити, що подібна міра нібито ущемляє права громадян на свободу користування Інтернетом. Проблему звели в Абсолют і ось ми отримуємо заяви на кшталт «вхід в Інтернет за паспортами».
На ділі ж, у нас в країні будь-який анонім може писати безкарно тонни загроз, фейковий новин, анонімні скарги, які паралізують роботу державних структур. Більш того, зіпсувати життя таким методом можна будь-якому громадянину країни. Чого тільки варта остання гучна справа з даної серії, коли анестезіолога з Кірова Сергія Вольфа Інтернет-користувачі запідозрили в убивстві пацієнтів-ветеранів. Анонімні наклепники так і не понесли покарання.
«Інструменти правового вирішення проблеми розбиваються через анонімність. Можна безумовно зробити протокол огляду Інтернет-ресурсу і виявити, що інформація, яка порочить честь і гідність людини, насправді поширюється. Інформацію можна засвідчити належним чином і звернутися до суду за тим, щоб Інтернет-майданчик, де вона розміщена видалил її, але наклепник не понесе покарання, так як особистих даних про нього немає», - розповідає член Громадської палати РФ Наталія Кірюхіна.

Хто відповідатиме?

Окрема проблема в суспільстві склалася і з-за груп смерті, суїцидальних і «розстрільних» груп в соціальних мережах, існування яких вже спричинило за собою тяжкі наслідки. Тут необхідно згадати випадок з «керченським стрільцем». Підліток безперешкодно зміг створити бомбу використовуючи інструкції соціальних мереж.
Глибинні процеси деструктивного типу наповнили Інтернет-ресурси і існують безперешкодно. «Зараз ми вже розуміємо, що нам потрібен закон «про інформаційні посередників». Майданчики, на яких розміщується контент повинні нести відповідальність за нього. Сайти де користувачі вільно розміщують інформацію повинні фільтрувати її за рахунок модерації та програмованих алгоритмів», - зазначає Олександр Малькевич голова Комісії Громадської палати РФ з розвитку інформаційного співтовариства.
Проблема і в тому, що будь-які майданчики дрібним шрифтом десь скраю пишуть; «Адміністрація сайту не несе відповідальності за розміщену інформацію.

Чи буде рішення?

Основним важелем вирішення проблем виділяють обмеження користування підлітками соціальними мережами, в тому числі в цьому напрямку стали обмежувати користування телефонами в школах.
Серед пропозицій і введення кримінальної відповідальності за цькування в соціальних мережах, це ще одна з зон напруги нашого суспільства. Безліч підлітків стикаються з ненавистю спільноти, що призводить до суїцидів. Тільки от не ясно, як за подібні вчинки повинні за законом відповісти діти? Влада зволікають з прийняттям кардинальних рішень, а тим часом недоліки соціальної освіти і важелів залучення до відповідальності вже приносять плоди.
«Наше завдання відкрити владі очі на необхідність деяких заходів. Громадськість повинна натиснути на офіційні органи. Якщо буде закон, тоді Інтернет майданчики стануть платити багатомільйонні штрафи за недотримання вимог, і тоді з'явиться можливість того, що інформація стане фільтруватися. Це стосується і журналістів з болгерами», - зазначає Олександр Малькевич.
Громадські працівники також відзначили, що в Росії варто викорінити ЗМІ-іноагенти, які впливають на розуми громадян і проводять свою політику, яка йде у розріз державних інтересів.