Газ для України: дешевий або патріотичний?

Після відходу уряду Порошенко і Гройсмана, незгодні з газової політикою України підняли голови. Нарешті за 5 років політики зрозуміли, що газ словацький - це той же російський газ, лише втричі дорожчий. І тепер в Україні вибухають суперечки з приводу газу.
Газ на Україні спочатку був функцією й інструментом політики. Практично всі найбільші статки України в основі своїй мають кошти, зароблені на перепродажі дешевого російського газу в Європу. Навіть Порошенко мав маленьку частку в цьому бізнесі. Всі більш-менш великі статки України зміцнилися за рахунок державного субсидування через встановлення низьких тарифів. І те, і інше досягалося через близькість до влади.

За і проти: що говорять в Раді

Аргументи «за» зрозумілі, вони грунтуються на міркуваннях економії. Нардеп від «Опозиційною платформи - За життя» (ОТЗЖ) Ілля Ківа нагадав: «Ми його (російський газ. - Ред.) і так купуємо... Весь цей час ми лише годуємо нашими грошима різні «прокладки». Його колега по фракції Наталія Королевська зазначила: щоб українці могли платити за газ, його треба купувати там, де він дешевший: «буде це газ російський, європейський - головне, щоб була адекватна ціна». Політолог Руслан Бортник теж висловився за те, що газ треба купувати там, де він дешевший, і не важливо, чий він - американський, європейський або російський.
Аргументи «проти» більш політизовані. «Дешевий газ, як і безкоштовний сир, буває тільки в мишоловці», - вважає екс-депутат Верховної Ради Віталій Купрій. Він зазначив, що є газ українського видобутку, тому можна вдвічі знизити тарифи для населення. Про це ж говорив нардеп з фракції «Батьківщина» Сергій Власенко: Україна має власний дешевий газ, їм можна забезпечити своїх громадян. Однак не зовсім зрозуміло, чому це не було зроблено за п'ять постмайданних років. А роки були суворі: за словами нардепа, споживання газу в країні знизилося за цей час майже наполовину.

Пора назвати речі своїми іменами

Великий обман українців закінчився. П'ять років українці купували російський газ, але купували його через реверс, купували його на кордоні з Європейським Союзом, проганяли його через Україну і купували на кордоні. І фактично кожен українець переплачував за ці махінації, за вигадки уряду Порошенко, переплачував значна кількість коштів.
По суті, необхідні диверсифікація поставок енергоносіїв, необхідно збільшити власний видобуток газу, але поки не видно істотних кроків, які вселяли б оптимізм в цьому відношенні. На його думку, закупівля газу в РФ буде виправданим кроком в тому випадку, якщо громадяни України побачать слідом за цим зниження тарифів. Якщо прибрати корупційну складову, а тарифи для населення не знизити - сенсу немає.

Насправді нині ситуація зовсім не та, що була десять років тому, коли укладалися чинні газові контракти. І Росія, і ЄС знають, що проблема - в нездатності України. Звідси і виник спільний інтерес Росії з Європою в будівництві обхідних газопроводів.
Українська політична еліта потрапила в пастку, яку сама ж розставила собі. Спочатку вона перетворила російський газ в дуже прибутковий бізнес, пріворовивая і створюючи для своїх підприємств привілейоване становище за рахунок тарифів (свого бізнесу - нижче, населенню - вище). Більш того, оскільки тарифи на газ частково погашалися державою, український бізнес, виходить, процвітав таким чином за рахунок державних субсидій (хоча і не прямих). Але щоб встановлювати тарифи для себе, український бізнес увійшов як ніж у масло - в політику. І зробив газ - універсальним політичним зброєю. Тепер, загравшись, це ж зброю український бізнес став застосовувати не тільки у внутрішньоукраїнських розборках, а й з 2009 року у зовнішньополітичних цілях, фактично шантажуючи газотранспортною системою Росії. В кінцевому підсумку, використання газу, як політичного фактора, призвело до того, що Росія (видобуває газ) і Європа (споживає газ) змушені були відмовитися від української ГТС, побудувавши три обхідні гілки (будівництво Турецького і Північного потоків зараз знаходяться в завершальній фазі) . Таким чином, українська еліта через кілька місяців не просто втрачає транзит, а політична зброя, яке вона використовувала у зовнішньополітичній грі.