ua
ua ru
Павло Скоропадський. Кримське питання і єдність російської та української культури
Відома постать
23 жовтня 2019
1 Коментар

«Вузьке українство виключно продукт, привезений нам з Галіції, культуру якої цілком пересаджувати нам немає жодного сенсу: ніяких даних на успіх немає і є просто злочином, оскільки там, власне, й культури немає. Адже галичани живуть недоїдками від німецького і польського столу. Вже одна мова їхня виразно це відображає, де на п’ять слів чотири польського і німецького походження», - ці слова належать останньому гетьману України Павлу Скоропадському.

Павло Петрович Скоропадський - одна з найбільш суперечливих фігур в історії Української революції 1917-1921 років. Полковник, ветеран російсько-японської війни і прямий нащадок гетьмана Івана Скоропадського. Набув ворогів в самих різних політичних колах, які клеймили його зрадником з усіх боків, але Скоропадський зумів на короткий час принести на українську землю мир і спокій, заклавши основи державності України. Сьогодні, в день обрання останнього гетьмана України, наша редакція хотіла б нагадати про його основні ідеї та погляди.

Після революції

Лютнева революція стала фатальною для імперії Романових і доленосною для багатьох народів, що входили до її складу. Зі зреченням Миколи ІІ для Павла Скоропадського розпочався новий етап  в його житті. Хвиля національно-визвольного руху, що прокотилася Україною, події в Петрограді і Києві, більшовицький переворот в Росії змусили Скоропадського замислитися і наблизили його до вирішення питання - з ким йти далі і який шлях обрати. Пізніше Павло Петрович писав, що пішов тією дорогою, яка вела до України і яка ближче всього лежала до його серця. Але рішення далося йому нелегко і стало тяжким випробуванням. Пориваючи з минулим життям, він втрачав багатьох друзів і товаришів, які відвернулися від нього, вважаючи зрадником. Для людини честі це було найстрашнішим вироком.

«Я вважаю за необхідне, щоб діти вдома і в школі говорили тією ж мовою, якою мати їх вчила, знали б докладно історію своєї України, її географію, я вважаю за необхідне, щоб українці працювали над створенням своєї власної культури, але ж я також вважаю безглуздим і згубним для України відірватися від Росії, особливо в культурному відношенні. З умов існування у нас і вільного розвитку російської та української культури ми можемо розквітнути, якщо ж ми тепер відмовимося від першої культури, ми будемо лише підстилкою для інших націй і ніколи нічого великого створити не зуміємо», - говорив новообраний гетьман.

Його позиція не влаштувала ні більшовиків, на українських націоналістів, адже ті  та інші виступали з радикальними ідеями.
Гетьман навіть передбачав, що церковне питання і прагнення українців до створення власної церкви призведе до розколів і протистоянь. Що насправді на повну потужність проявилося вже в дев'яності роки XX століття.

Кримське питання

Вдивляючись в сторінки історії, часом, сильно дивуєшся тому, як багато помилок минулого ми повторюємо. Кримське питання досить гостро стояло для Павла Скоропадського, адже, за умовами Брестського миру півострів не відійшов до України. Але, як вказував гетьман, без Криму існування української держави могло бути під питанням.

"Одного разу до мене зайшов глава уряду Лизогуб і заявив, що вони отримали телеграму від генерала Сулькевича, який оголосив себе керівником уряду Криму. Той в зухвалій формі повідомляв, що української мови не розуміє і наполягає, щоб в майбутньому до його уряду зверталися російською мовою", - згадує гетьман.

 Конфронтація уряду Києва з Кримом дійшла до того, що Гетьманат припинив відносини з урядом Криму і заблокував економічне співробітництво. І таким чином, фактично, запровадив своєрідну економічну блокаду. Як же все це схоже на те, що відбувається зараз. Розуміючи і усвідомлюючи ворожість настроїв кримського населення проти приєднання до України, гетьман все одно наполягав на своїй позиції. Що ж ми маємо сьогодні - Крим став територією Росії. Можливо вже тоді варто було почути думку народу, адже Крим до того часу і не був українською землею. Можливо, це спадкова помилка українських лідерів, яку вони не в силах усвідомити, розглядаючи Крим, як економічну цінність, але не як регіон з чіткою етнічною позицією.
Незважаючи на подібні помилки, багато ідей гетьмана звучали правильно. І він єдиний з черги наступних українських лідерів бачив ту рівновагу, яка підняла б Україну з колін. Рівновага між російською та українською культурою.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
1 Коментар
Коментарі (1)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Оленка
23.10.2019

типовий українець: і нашим, і вашим!

Зворотний зв'язок
8 (978) 080-05-32
м. Сімферополь