ua
ua ru
У православ'ї відзначаэться пам'ять святих мучениць Віри, Надії та Любові
Історична пам'ять
30 вересня 2019
2 Коментаря

30 вересня у православ'ї відзначаэться пам'ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Це один з найбільш примітних днів в християнському церковному календарі, коли згадується одне з найбільш зворушливих житійних оповідань, що говорить про непохитну мужність трьох зовсім ще юних християнських дів і святої  їх матері.

Історія шанування
Шанування тезоіменних святих, як одних з перших мучениць за віру, почалося ще в найдавніші століття християнства. На Русі також з давніх-давен з особливим молитовним благоговінням вшановували їхні страждання. Слов'янський переклад житія святих мучениць був зроблений незабаром після Хрещення Русі за часів Великого князя Володимира, до того ж, на відміну від загальноприйнятої практики житійних перекладів, початкові грецькі імена дочок - Пістіс, Елпіс і Агапе були також перекладені на слов'янську мову - Віра, Надія, Любов, і тільки ім'я їх матері Софії ( «Мудрість») залишили в першому варіанті.

Притча
Віра, Надія, Любов та матір їх Софія - ранньохристиянські мучениці, що жили у ІІ столітті нашої ери в Римській імперії. Відомо, що Софія була родом з Мілана. Вона рано залишилася вдовою, після чого перебралася до Риму. Своїх дочок Софія виховувала в християнській вірі і навіть дала їм імена на честь головних християнських чеснот - Віра, Надія і Любов.
У ті роки римська держава жорстоко переслідувала віруючих у Христа. Маленьких дівчаток (старшій Вірі тоді було лише 12, а молодшій Любові 9) заарештували, піддали катуванням, а потім убили на очах їхньої матері. Сама Софія померла наступного дня біля могили своїх дочок. Але трагічна доля на землі обернулася для мучениць вічною славою в іншому світі. Церква зарахувала їх до лику святих і сьогодні за молитвами до них відбуваються чудеса.

Традиції дня
Свято це називають «Вселенськими жіночими іменинами», адже День Ангела випадає тут відразу чотирьом різним іменинницям: Вірі, Надії, Любові та Софії. «Бабині іменини» в старовину святкували три дні. У ці дні прославляли материнську мудрість (Софію) і жіночі чесноти - віру, надію і любов. У цей день жінкам дозволялось поплакати про свою нелегку долю, а також вшанувати в слізній молитві родичок і подруг. Однак плач - не плач, а за плиту ставати все одно доведеться. Поплакавши, жінки приймалися за куховарство, щоб в свій іменинний день догодити чоловікам іменинними пирогами і кренделями.
Вважається, що якщо спекти коровай або пиріг, то в сім'ю повернуться взаєморозуміння і гармонія. При цьому випічку слід прикрасити церковною свічкою: парафіяни купували в храмі три свічки, дві з яких запалювали в храмі, а одну приносили додому. Традиційно в цей день закохані домовлялися про весілля.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
2 Коментаря
Коментарі (2)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Ксения
30.09.2019

Три имени. Красивые, простые.

Слова, что помогают людям жить.

Когда-то нарекла детей София,

Ее мы и должны благодарить!

За то, что подарила Веру людям.

И что с Надеждою любой всегда живет.

И если есть Любовь, то счастье будет!

И в каждый дом пускай оно придет!

Ольга
30.09.2019

Всех православных с праздником!

Зворотний зв'язок
8 (978) 080-05-32
м. Сімферополь