Шлях кримського кінематографу

«Професій багато, але найбільш прекрасна - кіно. Хто в цей світ потрапив - навіки щасливий став. Фільм, фільм, фільм...» - співається у відомій пісеньці з мультфільму. Сьогодні, 27 серпня, Росія відзначає день кінематографа. І ми повинні зауважити, що нам є чим пишатися.
Майже з часів створення кіно Крим вважається «російським Голлівудом». Основоположник російського кінематографа Олександр Олексійович Ханжонков ще багато років тому по достоїнству оцінив неповторну красу Південнобережжя і всього кримського ландшафту. З його ім'ям пов'язаний розквіт «наймасовішого з усіх видів мистецтв» - кіно, поява кінострічок початку XX століття, становлення кращих кінорежисерів і акторів вітчизняного кінематографа.

Ханжонков зрозумів, що в Криму можна знімати фільми без великих витрат на декорації і далеких поїздок в кіноекспедиції. «... Навчений гірким досвідом, я прийшов до висновку, що для спокійної і продуктивної роботи необхідно мати на літо спеціальну базу з добре обладнаною майданчиком для декоративних постановок ... Мій вибір місця для такої бази зупинився на Крим, де і сонячних днів в році більше, ніж на Кавказі, та й дорожнє сполучення набагато краще», - писав Олександр Олексійович в книзі« Перші роки російської кінематографії».
Перший фільм в Сімферополі був продемонстрований в 1899 році, т. Е. Через три роки після знаменитого сеансу братів Люм'єр на бульварі Капуцинів у Парижі. Сеанс проходив в Дворянському театрі міста, і, як писала газета «Крим», кінострічка показувала «зображення Найвищих осіб». Новий вид мистецтва став швидко набувати більшої популярності, і в 1904 році з'явилася необхідність відкрити в Сімферополі сінематограф «Баян». Знаходився він в самому центрі міста на вулиці Дворянській, в будівлі, що належала підприємцю Ф.Ф. Шнейдер, нині на цьому місці розташований кінотеатр ім. Т.Г. Шевченко.
Другим сімферопольським кінотеатром став «Лотос» ( «Спартак») - він відкрився в 1909-1910-му. Потім з'явилися «Ілюзіон», «Ампір» і «Тріанон» - жоден з них до наших днів не зберігся.
«Оборона Севастополя» - перший повнометражний вітчизняний фільм, який був знятий в Криму. Він тривав 100 хвилин замість звичайних тоді 10-15. При цьому фільм був новаторським не тільки за хронометражем: зйомки йшли в місцях боїв, в картині використовувалися документальні кадри, батальні сцени вперше в світі знімалися відразу двома апаратами, з панорамированием і зміною ракурсів. У початку 1911 року група кінематографістів на чолі з режисерами Ханжонковим і Гончаровим прибула для зйомок в Севастополь.

Цікаво, що революційне лихоліття перетворило Крим в головну кіномайданчик країни. Вимушені залишити свою діяльність в столицях, кінодіячі переносять її на південь. Слідом за А. Ханжонковим влітку 1918 р починає будувати свій павільйон на Миколаївській вулиці в Ялті ще один великий підприємець І. Ермольев, приїжджають і відновлюють роботу інші кінопромисловці.
У 1945 р, відразу після перемоги у Великій Вітчизняній війні, почалося відновлення Ялтинської кіностудії. Будучи по суті всесоюзної майданчиком для зйомок фільмів, вона славилася фахівцями декораційного цеху, майстрами різного роду незвичайних пристосувань для складних зйомок. Так, в 1956 р режисер Олександр Птушко поставив тут свою нову казку - один з перших радянських широкоекранних фільмів із стереофонічним звуком «Ілля Муромець».
Але що почалася перебудова і подальший розвал СРСР в корені змінили ситуацію. У 1988 р Ялтинська кіностудія стає самостійним державним підприємством - Кримської кіностудією «Ялтафільм». У нових економічних умовах виникають великі проблеми, розпочате будівництво заморожується. Економічна криза 1990-х рр. різко обмежив можливості виробництва фільмів на всьому просторі колишнього СРСР. Тепер лише рідкісні знімальні групи з'являються в Криму. Відсутність замовлень, фінансові та кадрові проблеми ставлять Ялтинську кіностудію на грань виживання. Тільки до кінця 1990-х рр. ситуація починає трохи поліпшуватися.