Пакт Молотова-Ріббентропа. Угода або змова?

80 років тому, 23 серпня 1939 року, Радянський Союз і нацистська Німеччина уклали договір про ненапад - знаменитий пакт Молотова-Ріббентропа, підписаний в Москві головними дипломатами обох країн.

Сторони зобов'язалися утримуватися від нападу одна на одну і не підтримувати треті країни у війні проти Німеччини або СРСР. Однак ця угода, хоча і стала несподіванкою для західних держав і союзної нацистам Японії, була лише частиною пакту.

31 травня 2019 року надбанням громадськості став ще один документ. У Росії був вперше опублікований радянський оригінал секретного додаткового протоколу до договору між нацистською Німеччиною і СРСР про розподіл Європи. Але сенсації не сталося. Чому?

Існування цього секретного додаткового протоколу до Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною, відомого як пакт Молотова - Ріббентропа, в Москві багато десятиліть заперечували. Цей договір обговорював територіальні та організаційні деталі розділу Східної Європи: до Радянського Союзу відходили частина Польщі, прибалтійські країни і Бессарабія, а Гітлер отримав "карт-бланш" і лише через тиждень після підписання напав на Польщу. Так почалася Друга світова війна.

Треба зазначити, що секретним цей протокол, про який не повідомили навіть Верховній Раді СРСР, який ратифікував Договір про ненапад, по суті, ніколи не був. Вже на наступний день після його написання один з німецьких дипломатів, якого жахала думка про війну, повідомив про нього своєму американському колезі.

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі про існування секретного додаткового протоколу між СРСР і Німеччиною розповів колишній статс-секретар німецького МЗС Ернст фон Вайцзеккер. Це підтвердили інші обвинувачені, а один з адвокатів навіть хотів оголосити текст цього протоколу, але йому не дозволили: представники звинувачення з боку СРСР категорично заперечували існування секретного протоколу, назвавши його фальшивкою.

Час брав своє, і в грудні 1989 року спеціальна комісія на чолі з Олександром Яковлєвим, а слідом за нею і З'їзд народних депутатів СРСР визнали існування секретного протоколу до договору між Радянським Союзом і нацистською Німеччиною. Був опублікований і текст, що  правда, не радянський оригінал, а німецький варіант. Тільки в жовтні 1992 року вже інший історик - Дмитро Волкогонов - дістався до папки № 34. Він представив секретний протокол разом з іншими документами на прес-конференції. Пішла хвиля публікацій в газетах і історичних журналах. Тобто вже тоді існування секретного додаткового договору до пакту Молотова - Ріббентропа стало загальновідомим і достовірно визнаним фактом не тільки на Заході, не тільки в країнах Балтії, Молдові та Україні, а й в Росії. Нинішня публікація радянського оригіналу нічого принципово не змінює, і сенсацією її не можна назвати.

У 2009 році, в 70-ту річницю підписання пакту, Європейський парламент прийняв резолюцію, яка заснувала 23 серпня Європейським днем ​​пам'яті жертв сталінізму і нацизму. Його мета - збереження пам'яті жертв масових депортацій і знищень людей тоталітарними режимами, а також просування демократичних цінностей для зміцнення миру і стабільності в Європі.