«День народження» відомих «наркомівських ста грамів»

22 серпня 1941 увійшло в історію як «день народження» знаменитих «наркомівських ста грамів». У цей день Голова Державного комітету оборони (ДКО) Радянського Союзу Йосип Сталін підписав Постанову №562 «Про введення горілки на постачання в діючій Червоній армії», згідно з якою бійцям щодня належало видавати по півсклянки «пального».

Текст документа був такий: «Починаючи з 1 вересня 1941 року, тим, хто знаходиться на передовій лінії діючої армії, буде видаватися 100 грамів горілки (міцністю 40 градусів) в день».

Постачанням армії горілкою особисто керував член Політбюро ЦК ВКП(б), нарком харчової промисловості СРСР Анастас Мікоян, який зробив все для того, щоб радянський солдат не відчував на фронті потреби в найнеобхіднішому. За розподілом напою зобов'язані були стежити особисто командувачі фронтами.

Згодом (з травня 1942 по листопад 1943 року) порядок постачання червоноармійців «пальним» неодноразово змінювався. Коло бійців, які мають право на горілчане забезпечення, що служили в різних родах військ і на різних бойових позиціях: то звужувався, то розширювався; а норми видачі заповітного «пиття»: то в кілька разів збільшувалися, то зменшувалися.

З 25 листопада по 31 грудня 1942 року, з початком корінного перелому в ході Великої Вітчизняної війни, в пору наших перших перемог під Сталінградом, Закавказький фронт випив - 1,2 мільйона літрів горілки, Західний фронт - близько 1 млн., Карельський фронт 364 тисячі , а Сталінградський фронт - 407 тисяч літрів.

23 листопада 1943 року, через 3 місяці після Курської битви і форсування Дніпра, що ознаменували завершення перелому, Сталін остаточно затвердив «наркомовські» норми: 100 г для бійців на передовій і 50 г для інших. І було так до самої Перемоги.