ua
ua ru
Портвейн та «Калина червона»: символи долі Василя Шукшина
Відома постать
25 липня 2019
1 Коментар

Смерть Шукшина в 1974 році зробила його особистістю дійсно легендарною, народною. Але сьогодні більше міркуєш про іншу дату - дату народження Василя Макаровича Шукшина 25 липня 1929 року, 90 років назад.
Його біографія - вже і не біографія, а майже легенда, ніби спеціально кимось складена. Народжений на далекому Алтаї хлопчина, страшно далекий від мистецтва, замкнутий, що ріс без батька, змінив масу професій - від слюсаря-такелажника до директора школи сільської молоді в Сростках, став найбільшим актором, кінорежисером і письменником радянської країни, лауреатом Ленінської премії. Людина, яку пізніше поети назвали «активної совістю країни».
У багатій подіями біографії Шукшина знайшлося місце і для Криму. Дійсно, військову службу Василь проходив в Севастополі, в одній з частин Чорноморського флоту. Матрос Шукшин, за спогадами товаришів-співслужбовців, базікати не любив, заслужив навіть прізвисько Мовчальник, був відповідальною та авторитетною людиною. Часто відвідував Морську бібліотеку - перші його розповіді відносяться саме до севастопольського періоду.
Фігурує в біографії Шукшина і Судак. Саме в поїзді дорогою до Криму на зйомки картини «Яке воно, море?» 26-річна актриса Лідія Федосєєва, яка важко пережила свій перший невдалий шлюб, познайомилася з актором Василем Шукшиним. Між ними у Судаку на зйомках розгорівся роман. Вершиною прояву «шукшинської» ніжності був букетик польових квітів, подарований їм Федосєєвій, бо раніше Василь квітів нікому ніколи не дарував. Але ж актриса спочатку не хотіла з ним зніматися - погана слава про його п'яні загули ходила в кінематографічному середовищі, але була вражена в купе його очима - зеленими і пустотливими, веселими і хуліганськими. Авжеж, без пляшки вина і тут не обійшлося. Але є факти і веселіше, коли у Вікторії Софронової - першої дружини Шукшина - народилася дівчинка від Василя Макаровича, той не придумав нічого кращого, як на радощах передати в пологовий будинок для молодої матері... пляшку портвейну.
Гіркуватим виявився той портвейн. Шукшин на той час був уже не на жарт захоплений Лідією Федосєєвою і жив практично на дві сім'ї, сварився то там, то тут.
Кримчани знають і люблять Шукшина. У фондах найбільших бібліотек особливе місце відведено його книгам. На Чорноморському флоті, де служив Шукшин, теж бережуть пам'ять про нього. У кімнаті бойової слави зібрані фотографії, документи, що розповідають про його службу. У бібліотеці виділено куточок, де зберігаються альбом з фотографіями сім'ї і знімки з фільмів, в яких він грав, листи матері Василя Макаровича Марії Сергіївни, написані в роки його служби.
Шукшин як актор знімався у свого вчителя Сергія Герасимова ( «Тихий Дон», «Журналіст», «Біля озера»), Марлена Хуциєва ( «Два Федора»), інших відомих режисерів. Видавав на-гора відмінні збірки оповідань, один кращий за інший. Всі його режисерські роботи були помітні - і «Живе такий хлопець» з Леонідом Куравльовим, і «Дивні люди», і «Пічки-лавочки». Багато років хотів екранізувати свій роман «Я прийшов дати вам волю» - про Степана Разіна, хотів зіграти Степана - не довелось. Замість цього поставив фільм за  своєю повістю «Калина червона» - про дивовижну долю кримінальника Єгора Прокудіна, що вийшов на цю саму волю, так себе там так і не знайшов. Авжеж, Прокудіна зіграв сам. «Калина червона» стала сенсацією. Фільм міг активно не подобатися, але він був різко не схожий на інших, дивна авторська інтонація активно проступала в цьому лубочному, моралізаторському видовищі, пронизане одночасно і народної поетикою, і досить-таки похмурим гумором.
Його переслідували загострення виразкової хвороби. Долаючи недугу, він, худий, виснажений, вносив численні поправки до «Калини», яка принесла йому всенародну славу. Численні нагороди - на Всесоюзному кінофестивалі в Баку, форумах в Польщі, ФРН, Югославії. Бум популярності в театрі - Товстоногов в Ленінграді поставив його «Енергійних людей» (до сих пір по ТБ постійно крутять епізод з цієї вистави, де Євген Лебедєв в ролі Аристарха віртуозно грає сцену ранкового похмілля). Нова упорядкована квартира. Нова збірка «Характери» - подія в радянській прозі того періоду. Щасливе передвістя того, що робота над «Разіним» може бути нарешті розпочато.
І ось на цьому зльоті - несподівана смерть на теплоході «Дунай» в період зйомок фільму «Вони билися за Батьківщину» (Шукшин так і не встиг озвучити роль Лопахіна, це зробив за нього маловідомий актор, проте зробив віртуозно). Смерть від серцевої недостатності.
Похорон на Новодівичому кладовищі (не можна за рангом, але питання було вирішене на рівні голови Радміну СРСР А. Косигіна), суцільна калина червона, Ленінська премія, легенда.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
1 Коментар
Коментарі (1)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Тарасенко І.
26.07.2019

дякую вам, що збагачуєте свій сайт інформацією про таких талановитих людей і пишите українсбкою - дуже цікаво!!!

Зворотний зв'язок
м. Сімферополь