Юрій Мигаль: «Кримське зерно завжди відрізнялося високою якістю і затребуваністю»

У інтерв'ю використані фотоматеріали з особистого архіву Юрія Мигаля (сайт: Вконтакте)

Які сьогодні завдання стоять перед агропромисловим комплексом Криму? Чи вплинули аномальні зливи на врожай цього року? Яку частку зерна поставляє на загальноросійський і світовий ринок Республіка Крим? Про це у ексклюзивному інтерв'ю ІА «Крим Сьогодні» розповів міністр сільського господарства Республіки Крим Юрій Мигаль

Юрію Григоровичу, розкажіть, які завдання зараз стоять перед вами та міністерством сільського господарства сьогодні?

Звісно ж, зараз першочерговим завданням для кримського АПК є проведення збиральної кампанії зернових якомога швидше. Цього року прогнози на врожай хороші. Кримським аграріям належить прибрати близько 800 тисяч гектарів, з яких 592 тисячі гектарів зернових і зернобобових культур — це на 16 тисяч гектарів більше ніж у 2021 році. Додатковий імпульс до розвитку всіх галузей дала дніпровська вода. Варто зауважити, що цього року, вперше за останні 8 років, кримські аграрії почали сіяти рис. Нагадаю, до перекриття Північно-Кримського каналу на півострові обробітком цієї культури займалися 38 господарств. Цього року, під урожай 2022 року рис посіяний на площі близько 700 гектарів. Це поки насіннєві ділянки, які дозволять наступного року вийти аграріям на повний цикл виробництва. Крім того, ми плануємо суттєво збільшити площі – до 4-5 тисяч гектарів.

У зв'язку із надходженням води, необхідно дуже швидко ввести у зрошення максимальну кількість гектарів земель, а у найближчі роки вийти на ту площу, яка була хоча б до 2014 року – це близько 14 тисяч гектарів. Ці площі дадуть нам можливість забезпечити рисом як кримчан, так і гостей півострова. Крім того, це дозволить ввести у сівозміну такі вологоємні культури як соя, кукурудза на зерно, вести кормові сівобороти. Зараз ми інвентаризуємо зрошувальні системи. Також зараз відбувається закладка нових садів і виноградників, збільшення площі овочевих культур, введення у обіг земель сільгосппризначення, збільшення поголів'я великої рогатої худоби, овець, нарощування виробництва молока тощо. Все це, звісно ж, дозволяє реалізувати державна підтримка, яку отримують кримські аграрії. Цього року в усіх напрямках передбачено близько 2,8 мільярда рублів. Хочу акцентувати увагу на тому, що з 2014 року сільське господарство Криму розвивається, можна сказати, безпрецедентними темпами саме завдяки тій підтримці, яку надає Російська Федерація, завдяки главі Республіки Крим, який приділяє особливу увагу розвитку кримського АПК. За 8 років сільське господарство Криму отримало підтримку близько 16 мільярдів рублів, і, звісно ж, це не могло не позначитися на тому, щоб Республіка вже в нинішньому році збирала рекордні врожаї.

Перша половина літа минула, і вона була багатою на опади. Як аномальні зливи вплинули на аграрний сектор Криму?

Цього року Крим почав збиральну кампанію в середині червня. На жаль, через дощі, які йшли практично тиждень, терміни збирання незначно зрушилися за часом. Виникли певні складнощі: і осипання зерна, і незначні підтоплення площ, але, тим не менш, прибирання набирає обертів. Вже сьогодні аграрії обмолотили понад 200 тисяч гектарів ранніх зернових і зернобобових культур (35,8% до прогнозного показника), загалом намолочено 744 тисяч тонн. Зокрема, зернових прибрано на території в 207,5 тисяч гектарів, намолочено 737,5 тисяч тонн із середньою врожайністю 36 ц/га. Сподіваємося на рекордний урожай зернових.

Наш Президент Володимир Володимирович Путін на саміті БРІКС зазначив, що Росія збільшить поставки зерна на світовий ринок. Яку частку зерна поставляє на загальноросійський ринок Республіка Крим?

Торік валовий збір зерна, який склав 1,5 мільйона тонн, не тільки забезпечив власну потребу Криму, а й дав можливість постачати цю продукцію за межі республіки. Кримське зерно завжди відрізнялося високою якістю і затребуваністю на міжнародних ринках. Основними країнами, куди експортується цей вид сільськогосподарської продукції є Єгипет, Туреччина і Сирія. У менших обсягах зерно купує Лівія і Ліван. Щорічно обсяг вивезення зерна з республіки становить від 300 до 400 тисяч тонн. Наприклад, минулого року, згідно з даними відокремленого підрозділу Новоросійської філії ФДБУ «Центр оцінки якості та безпеки зерна», обсяг вивезення зерна з Криму склав близько 360 тисяч тонн, а за півроку 2022– 166 тисяч тонн.

Можу також зауважити, що поставки зерна на експорт здійснюються у залежності від агрометеорологічних умов сільськогосподарського року, кон'юнктури ринку, адміністративних, технічних і фітосанітарних вимог, логістичних складових тощо. Згідно балансам внутрішнього споживання, річна потреба Республіки Крим у зерні і зернобобових становить близько 1 мільйона тонн. Також слід підкреслити, що наш півострів завжди був у зоні ризикованого землеробства, де погодні умови істотно впливають на врожайність і обсяг виробленої сільгосппродукції. Відповідно, ці фактори позначаються на можливості поставок зерна із Криму.

Поділіться з читачами: як вплинула поява сільгосппродукції з Херсонської області та Запоріжжя на вартість сезонних овочів і фруктів на ринках Криму?

Власні ресурси Криму ґрунтувалися на торішніх запасах фруктів овочів, тому і ціни на них довго трималися, бо у вартість продукції були включені і витрати на зберігання. Зараз сільгосппродукція з Мелітополя, Херсонської області та Запоріжжя вже регулярно поставляється до Криму. За рахунок цих поставок ціни на овочі, «борщовий набор», а також на фрукти і ягоди знижуються.

23 червня до Держдуми Росії внесли на розгляд законопроект, яки вводить поняття «винний туризм» (енотуризм), і пропонує дозволити будувати на землях виноробних господарств капітальні і некапітальні споруди. Чи готові винороби Криму приймати у себе туристів? Як Ви вважаєте, чи буде енотуризм актуальним для гостей і жителів Криму?

Потужності кримських виноробних господарств, які займаються виробництвом продукції і переробкою винограду здатні переробити велику кількість сировини, але завантажені приблизно на 40%. Тому, зараз одна з основних цілей – розвинути потужну сировинну базу, збільшити площу виноградників і продуктивність виноградних насаджень. Для розвитку галузі підприємства щорічно отримують державну підтримку. Наприклад, з 2014 по 2021 роки підтримка галузей виноробства і виноградарства склала більше 3,2 мільярдів рублів. Крім того, для популяризації цієї галузі та залучення туристів профільні підприємства розробили спеціальні енотури, які користуються великим попитом як серед гостей, так і серед жителів півострова. До енотурів входять: Долина Святого Сави, винний тур винзаводу Фотісаль, і, звичайно ж, винні тури винзаводів Массандра, Сонячна Долина і Коктебель. Такі екскурсії дозволяють більше дізнатися про історію виноробні, познайомитися з процесом виробництва вина, побачити виноробне обладнання у процесі роботи, підвали з винними бочками, дізнатися про тонкощі та особливості вирощування винограду, а також продегустувати благородні напої. Інформацію про пропоновані маршрути на своєму офіційному сайті розміщує Міністерство курортів і туризму Республіки Крим.