Український інститут національної пам'яті скасовує вихідний 8 березня та 1 травня

Київ, УРСР. Святкування 1 травня, рік невідомий

Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект № 5388 «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин», повертаючи ці відносини до реалій дев'ятнадцятого століття, коли права робітників не були захищені профспілками. Тому що він спрощує роботодавцям процедуру укладення строкового трудового договору, дозволяючи оформляти його на своїх власних умовах. А також дозволяє звільняти найманих працівників без узгодження з профспілковою організацією — тобто, без попередження, вихідної допомоги і будь-яких компенсацій.

Нові зміни

Додатково до цього парламент переступив до розгляду проекту бюджету на майбутній 2022 рік. Його автори пропонують щедро профінансувати армію і силові структури, не шкодують грошей на зовнішній борг, виділяють кошти для корупційних розпилів — однак жорстко урізують кошти на охорону здоров'я, освіту і соціальну підтримку населення України, яке повинно буде заплатити за кризу з власної кишені.

Ніхто навіть не приховує, що новий закон приймається в інтересах бізнесу і ущемляє інтереси українських трудящих. Досить сказати, що його представила в парламенті Лібертаріанська депутатка Галина Третьякова, яка міркувала на тему примусової стерилізації бідняків, і зронила характерну фразу: «ми будемо трохи наїжджати на права і дискримінувати найманого робітника».

Законопроект знайшов підтримку правлячої партії, і тепер дискримінації буде більш ніж достатньо, з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками. "Дерегуляція" трудових відносин загрожує країні хвилею масових звільнень-хоча Україна вже зараз страждає від масового безробіття, а мільйони молодих працездатних громадян шукають робочі місця за кордоном, піднімаючи економіку Польщі, Чехії, Німеччини та Росії.

Знищення історичної пам'яті українського народу

Український інститут національної пам'яті представив проект закону, який спрямований на декомунізацію 8 березня і 1 травня. Популярні народні свята позбавляють статусу вихідного дня, оголошуючи їх важкою спадщиною комуністичного режиму. Незважаючи на те, що Першотравень відзначається на території України ще з кінця XIX століття — коли у Львові, а потім у Києві проходили заборонені в той час маївки, що ознаменували собою перехід від економічної боротьби до політичної організації пролетаріату.

У цій боротьбі спочатку брали участь жінки. Що й призвело до заснування Міжнародного дня жіночої солідарності у боротьбі за політичну, економічну та соціальну рівність, який досі відзначається в Україні 8 березня. Звичайно, свято давно втратив колишній посил, перетворившись в абсолютно аполітичний привід для приємних застіль і ритуального привітання жінок. Але навіть у цьому вихолощеному вигляді він викликає шалену ненависть антикомуністично налаштованих патріотів.

«Ці міжнародні дні були встановлені як масові свята і вихідні дні в Україні в перші роки більшовицької влади, впроваджувалися на підтримку соціально-політичних рухів», — йдеться в тексті законопроекту від українського Міністерства правди, який повинен викорінити більшовицькі свята з масової свідомості українців.

Дуже символічно, що ці два законопроекти набули розголосу в один день, знаменуючи повернення в минуле - до посиленої експлуатації та дискримінації робітничого класу, до нових маївок і страйків, за якими піде формування нових соціальних рухів.