Максиміліан Волошин і Крим: історія взаємної любові

Статуя Волошина у Коктебелі

У віці 55 років 11 серпня 1932 року в Коктебелі помер російський поет і митець, перекладач і мистецтвознавець Максиміліан Олександрович Волошин.

Він був поетом, художником, літературним критиком і мистецтвознавцем. Його батько, юрист і колезький радник Олександр Кирієнко-Волошин, походив з роду запорізьких козаків, мати – Олена Глазер – з зросійщених німецьких дворян.

Деякі його сучасники вважали його диваком, інші назвали генієм поезії та живопису. Але точно відомо, що це була людина незвичайних душевних якостей і магнетичної сили. Сучасники поета навіть пишуть, що він умів лікувати деякі хвороби накладенням рук.

Шлях до Криму

Дитинство Волошина пройшло у Таганрозі. Батько помер, коли хлопчикові було лише чотири роки, і мати з сином переїхали до Москви.

Макс Волошин в усі часи вважався непересічною особистістю. Молода людина, предками якого були запорозькі козаки та зросійщені німці, навчався в Московському університеті й Феодосійській гімназії, багато подорожував по Європі. У Парижі Волошин навчився живопису, а його викладачем стала відома художниця Єлизавета Круглікова.

У 1893 році мати Волошина придбала невелику ділянку землі у Коктебелі та перевела 16-річного сина у гімназію в Феодосії. Волошин закохався в Крим і проніс це почуття через все життя.

Кримська історія Максиміліана Волошина

Волошин оселився в Криму в 1903 році, у віці 26 років. На ділянці землі біля моря він вибудував будинок, на другому поверсі якого облаштував майстерню, посадив дерева. Коктебель не відразу припав Волошину до душі, багато років мандрів знадобилися поетові, щоб зрозуміти красу і неповторність цього місця. «Коктебель – батьківщина мого духу», говорив Волошин. Майже тридцять років прожив поет у Коктебелі, написавши безліч прекрасних віршів і акварелей про Крим. У 20 столітті Коктебель отримав всесвітнє визнання. Селище стало місцем паломництва любителів поезії, літераторів, науковців. Щоліта Коктебель з крихітного селища перетворювався в другу літературну столицю. У своєму будинку Волошин радо приймав багатьох знаменитих гостей, серед яких були Микола Гумільов, Марина Цвєтаєва, Олександр Блок, Іван Бунін, і багато інших видатних особистостей: поети, письменники, художники, архітектори, художники. Двері будинку Волошина були відкриті для всіх. Сьогодні будинок-музей Волошина, який зберігає чарівність цілої епохи, відкритий для відвідування.

Здається, що сама природа у пам'ять про велику людину створила на схилах Кара-Дагу кам'яний профіль особи Максиміліана Волошина. Волошин встиг залишити прохання нащадкам. Він просив приносити до могили камені – самоцвіти, гальку та інші, які колекціонував все життя. Тому поряд з надгробком лежать цілі розсипи різних каменів, принесених місцевими жителями і туристами.