Зрада або перемога. В Україні вводять купюру номіналом 1000 гривень з лауреатом Сталінської премії

З жовтня в Україні в обіг вводять нову банкноту гідністю одна тисяча гривень. На ній буде зображений академік Володимир Вернадський. До цього найбільшою купюрою української валюти були 500 гривень з Григорієм Сковородою на ній, її ввели тринадцять років тому.

«Країна» зібрала інформацію про те, як виглядає нова купюра, ніж знаменитий Вернадський, і чому користувачі соцмереж пишуть про «зради» і прийдешньої інфляції після виборів.

Фото: презентація купюри, праворуч глава НБУ Яків Смолій

Як виглядає банкнота і коли її введуть

Новинка потрапить в обіг з 25 жовтня 2019 року. На лицьовій стороні купюри зображено академік Володимир Вернадський і його цитата: «Я вірю у велике майбутнє України». Повністю цитата звучить наступним чином: «Я вірю у велике майбутнє і України, і Української академії наук...». Так науковець писав у своїх спогадах.

«Він обраний за видатний внесок в історію України як філософ, природознавець, засновник цілого ряду нових галузей науки - геохімії, біохімії, радіогеології. Він також є одним із засновників і першим президентом Української академії наук, створеної в 1918 році», - повідомив глава Нацбанку Яків Смолій.

За розміром і кольором нова банкнота помітно відрізняється від інших, вона більше. Її розмір становить 75х160 мм (для порівняння купюра номіналом 100 грн 75х142 мм). Основний колір - блакитний.

Банкнота захищена від підробок такими елементами, як часткове збільщення товщини об’єму паперу полімерної стрічки пурпурного кольору із зображенням тризуба. При зміні кута нахилу візуально змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки. Також при зміні кута нахилу банкноти можна помітити поступові переходи кольорів - від золотистого до нефритовому.

Чому вводять нову купюру

В НБУ назвали кілька причин, чому вводять купюру в 1000 гривень:

Зручність. «Занадто велика різноманітність банкнот і монет призводить до плутанини в гаманцях і забирає зайвий час при здійсненні розрахунків», - йдеться на сайті НБУ.

Економічна доцільність. «З огляду на зростання рівня доходів і цін, українці вже практично не використовують монети дрібних номіналів, зате з'явилася потреба в банкноті найвищого номіналу, ніж 500 гривень .... Останній раз Національний банк вводив в обіг новий номінал 13 років тому - в 2006 році. Це була банкнота номіналом 500 гривень. Тоді середньомісячна заробітна плата становила близько 1000 гривень і розмінювалася двома банкнотами високого номіналу ... Зараз для отримання середньомісячної заробітної плати необхідно вже не менше 20 банкнот. Як наслідок, стало більше грошей в Кошельках - обсяг готівки в обігу виріс більш ніж в п'ять разів - до майже 380 млрд грн», - пояснив глава НБУ Яків Смолій.

Економія держбюджету. «Витрати держави і учасників готівкового обігу на виготовлення, обробку, транспортування, зберігання банкнот і монет тепер знизяться», - повідомляють в Нацбанку і пояснюють, що наявність банкноти номіналом 1000 гривень дасть можливість економити на транспортуванні і зберіганні банкнот.

Хто такий Вернадський, якого розмістили на новій купюрі в 1000 гривень

Володимир Іванович Вернадський (1863-1945 рр.) - блискучий мінералог, кристалограф, геолог, основоположник геохімії, біогеохімії, радіогеології, вчення про живу речовину та біосферу, про перехід біосфери в ноосферу, вчений-енциклопедист, глибоко цікавився філософією, історією релігій і громадськими науками.

Наукова робота В. І. Вернадського мала значний вплив на розвиток наук про Землю, академій наук Росії, України, а також на світогляд людей в цілому.

Володимир Вернадський сформулював концепцію біологічної структури океану. Це було в 1926 році. За його концепції, життя в океані сконцентрована в «плівках» - географічних прикордонних шарах різного масштабу.

Вернадський - творець науки біогеохімії. Це розділ геохімії, що вивчає хімічний склад живого речовини і геохімічні процеси, що протікають в біосфері Землі за участю живих організмів. Під керівництвом Володимира Івановича була створена перша биогеохимическая лабораторія. Зараз вона носить назву Інститут геохімії та аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського РАН.

Що стосується філософської спадщини вченого, відомо його вчення про ноосферу.

У 1940 році з ініціативи вченого почали проводити дослідження урану на отримання ядерної енергії.