ua
ua ru
Православні християни відзначають світле Великоднє свято
Культура і традиції
2 травня 2021
0 Коментарів

2 травня православні християни відзначають свято Великодня - найважливіший і один з найсвітліших в християнській традиції. Церковне святкування триває 40 днів, проте основні урочистості відбуваються протягом пасхальної неділі.

Як обчислюється дата свята

Центральна подія в християнському календарі - Великдень є святом минущим: його дата змінюється з року в рік і залежить від сонячного та місячного календарів. Крім того, через різницю юліанського і григоріанського календарів різняться дати православної і католицької Пасхи. Для того щоб визначити точну дату святкування, застосовується складна система розрахунку. Але свято незмінно відзначають в найближчу неділю, що йде за першим весняним повним місяцем. Якщо перше весняне повний місяць випадає якраз на неділю, то Великдень буде святкуватися вже через тиждень, якщо ж  повний місяць настає раніше 21 березня, то свято буде розраховуватися від наступного повного місяця. Від дати святкування залежать і дати Великого посту, що передує Великодню. Саме на його останній - Страсний - тиждень припадає основна підготовка до урочистостей.

Писанки і крашанки

Найцікавішим аспектом стало те, що навіть у рамках, здавалося б, однієї релігії ми бачимо різні традиції свята. Більш того навіть у рядах одного народу можна побачити істотні відмінності.  

Однією з таких відмінностей є писанка. Традиція українського народу перетворювати світосприйняття на мову символів до російських просторів в повному обсязі не дійшла. Тут з давніх часів було прийнято фарбувати великодні яйця цибулевим лушпинням або іншими природними барвниками і вони мали назву «крашанки». У виборі малюнків віддавали перевагу землеробським мотивам, звичаям та обрядам шанування землі, небесних світил, води. Орнаменти писанок пов'язані з місцевою природою та міфологією. Зірки, хрести, Сонце мають конкретне значення, символізують щастя, достаток, добру прикмету. Також від давніх часів ми успадкували традицію розмежовувати пасхальне яйце на три рівні. Нижній - світ предків, середній - наш світ, верхній - світ Бога.

Шанування мертвих

Ще одна відмінність має менш символічний характер. Справа в тому, що в деяких регіонах Росії на Великдень прийнято ходити на цвинтар і поминати предків. Потрібно відзначити, що така традиція - це порушення канону, адже Великдень це не день скорботи, а навпаки великої радості. Більш того, а Православ'ї існує окремий день для вшанування померлих - «Червона гірка». Зазвичай це наступна неділя після Пасхи. Але в деяких містах Росії вважають, що Світле воскресіння святкується відразу в трьох світах і в світі померлих теж, тому й ходять на кладовище всією сім'єю.

Гра з минулого

Веселою грою у Великдень в Україні вважається гра-«битки». Сидячи за столом, необхідно битися писанками, чия трісне першої, той і програв. Є традиції, які пройшли трансформацію та стали простою розвагою, наприклад, збереглася забава водити хороводи на Великдень. Вона існує в деяких регіонах України (переважно західних) та в північних регіонах Росії. Але насправді це давня доцільність. Наші предки допускали до хороводу тільки незаміжніх дівчат та неодружених хлопців, щоб ті знайомилися, а після одружилися.

Також є смішна традиція, яка була поширена тільки в Росії - застрибування до паневи. Зародилася вона в Рязані, але зараз розігрується хіба що в музеях. Відбувалося це так. Хресна або брат дівчини тримали паневу та примовляли: «Стрибай! Стрибай!». Дівчина ж у той час бігала на лаві в одній сорочці, примовляючи: «Не стрибну! Не стрибну!», але потім все ж давала себе «вмовити». Ті хто виконав обряд вважалися дорослими, могли брати участь в гуляннях і стати нареченими.

В Україні матері теж хотіли віддати дочок скоріше заміж або одружити синів. Існує обряд на Великдень: під час випічки великодніх пасок, жінки з надією на щастя неодружених родичів, саджаючи в грубку хліб великодній та примовляють: «Паска в піч, а ви, хлопці і дівчата, не сидіть, заміж йдіть».

Ще безліч традицій, які існують зараз або зникли з часом, вказують на те, що навіть в рамках одного народу можна знайти суттєві відмінності, але мета у всіх обрядах одна - щастя та життя в гармонії зі світом.

Наша редакція бажає всім щастя та добробуту, вітаємо православних віруючих зі святом Пасхи. Христос Воскрес!

 

 

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Зворотний зв'язок
Інформаційне агентство «Крим сьогодні», регістрація Роскомнагляду - ИА №ФС 77-78535 від 29 червня 2020 року
м. Сімферополь