Православні християни відзначають світле Великоднє свято
2 травня православні християни відзначають свято Великодня - найважливіший і один з найсвітліших в християнській традиції. Церковне святкування триває 40 днів, проте основні урочистості відбуваються протягом пасхальної неділі.
Як обчислюється дата свята
Центральна подія в християнському календарі - Великдень є святом минущим: його дата змінюється з року в рік і залежить від сонячного та місячного календарів. Крім того, через різницю юліанського і григоріанського календарів різняться дати православної і католицької Пасхи. Для того щоб визначити точну дату святкування, застосовується складна система розрахунку. Але свято незмінно відзначають в найближчу неділю, що йде за першим весняним повним місяцем. Якщо перше весняне повний місяць випадає якраз на неділю, то Великдень буде святкуватися вже через тиждень, якщо ж повний місяць настає раніше 21 березня, то свято буде розраховуватися від наступного повного місяця. Від дати святкування залежать і дати Великого посту, що передує Великодню. Саме на його останній - Страсний - тиждень припадає основна підготовка до урочистостей.
Писанки і крашанки
Найцікавішим аспектом стало те, що навіть у рамках, здавалося б, однієї релігії ми бачимо різні традиції свята. Більш того навіть у рядах одного народу можна побачити істотні відмінності.
Однією з таких відмінностей є писанка. Традиція українського народу перетворювати світосприйняття на мову символів до російських просторів в повному обсязі не дійшла. Тут з давніх часів було прийнято фарбувати великодні яйця цибулевим лушпинням або іншими природними барвниками і вони мали назву «крашанки». У виборі малюнків віддавали перевагу землеробським мотивам, звичаям та обрядам шанування землі, небесних світил, води. Орнаменти писанок пов'язані з місцевою природою та міфологією. Зірки, хрести, Сонце мають конкретне значення, символізують щастя, достаток, добру прикмету. Також від давніх часів ми успадкували традицію розмежовувати пасхальне яйце на три рівні. Нижній - світ предків, середній - наш світ, верхній - світ Бога.
Шанування мертвих
Ще одна відмінність має менш символічний характер. Справа в тому, що в деяких регіонах Росії на Великдень прийнято ходити на цвинтар і поминати предків. Потрібно відзначити, що така традиція - це порушення канону, адже Великдень це не день скорботи, а навпаки великої радості. Більш того, а Православ'ї існує окремий день для вшанування померлих - «Червона гірка». Зазвичай це наступна неділя після Пасхи. Але в деяких містах Росії вважають, що Світле воскресіння святкується відразу в трьох світах і в світі померлих теж, тому й ходять на кладовище всією сім'єю.
Гра з минулого
Веселою грою у Великдень в Україні вважається гра-«битки». Сидячи за столом, необхідно битися писанками, чия трісне першої, той і програв. Є традиції, які пройшли трансформацію та стали простою розвагою, наприклад, збереглася забава водити хороводи на Великдень. Вона існує в деяких регіонах України (переважно західних) та в північних регіонах Росії. Але насправді це давня доцільність. Наші предки допускали до хороводу тільки незаміжніх дівчат та неодружених хлопців, щоб ті знайомилися, а після одружилися.
Також є смішна традиція, яка була поширена тільки в Росії - застрибування до паневи. Зародилася вона в Рязані, але зараз розігрується хіба що в музеях. Відбувалося це так. Хресна або брат дівчини тримали паневу та примовляли: «Стрибай! Стрибай!». Дівчина ж у той час бігала на лаві в одній сорочці, примовляючи: «Не стрибну! Не стрибну!», але потім все ж давала себе «вмовити». Ті хто виконав обряд вважалися дорослими, могли брати участь в гуляннях і стати нареченими.
В Україні матері теж хотіли віддати дочок скоріше заміж або одружити синів. Існує обряд на Великдень: під час випічки великодніх пасок, жінки з надією на щастя неодружених родичів, саджаючи в грубку хліб великодній та примовляють: «Паска в піч, а ви, хлопці і дівчата, не сидіть, заміж йдіть».
Ще безліч традицій, які існують зараз або зникли з часом, вказують на те, що навіть в рамках одного народу можна знайти суттєві відмінності, але мета у всіх обрядах одна - щастя та життя в гармонії зі світом.
Наша редакція бажає всім щастя та добробуту, вітаємо православних віруючих зі святом Пасхи. Христос Воскрес!