Рівно 7 років тому: як почалася війна на Донбасі

Донецька республіка була проголошена в Донецьку 7 квітня 2014 року. 12 травня, після референдуму про самовизначення Донецької Народної Республіки і на підставі декларації про незалежність від 7 квітня, був проголошений державний суверенітет ДНР.

Сьогодні, у радісний день для жителів Донбасу, хотілося б згадати про наслідки української агресії проти донеччан, які обрали незалежність від українського націоналізму, який захопив владу в Україні.

Озброєний конфлікт на сході України

Збройний конфлікт на Донбасі почався в 2014 році після держперевороту в Україні і триває досі. Жителі регіону відмовилися визнавати нову владу і оголосили про створення самопроголошених Донецької та Луганської народних республік (ДНР і ЛНР). У відповідь Київ почав так звану антитерористичну операцію (АТО), через чотири роки змінивши її назву на операцію об'єднаних сил (ООС).

У 2015 році лідерами Росії, України, Німеччини і Франції був узгоджений комплекс заходів по виконанню Мінських угод від 19 вересня 2014 року. Документ передбачає припинення вогню і відведення важких озброєнь сторонами конфлікту від лінії зіткнення, проведення Києвом конституційної реформи і діалог з представниками ДНР і ЛНР про проведення виборів на територіях самопроголошених республік.

Ціна війни

Збройне протистояння зумовлює невпинне погіршення економічних показників розвитку Донецької та Луганської областей, яке супроводжується також втратою (руйнуванням, викраденням тощо) частини активів. За даними Мінрегіону, станом на 1 вересня цього року в Донецькій і Луганській областях пошкоджено або зруйновано 217 об'єктів освіти, 45 - охорони здоров'я, 51 – культурного і спортивного призначення, 81 адміністративний будинок, 14 об'єктів торгівлі та 132 промислових об'єкти на загальну суму 4 млрд. 788 млн. гривень.

Без житла залишилося більше 710 тис. осіб. У Донецькій області зруйновано та пошкоджено близько 4740 житлових будинків, в Луганській області – понад 690.

ООН оцінює кількість загиблих від 13 100 до 13 300, з яких не менше 3367 – цивільні.

Поранених за час війни – від 29 500 до 33 500 осіб, з них 7000-9000 цивільних, від 9700 до 10 700 – українських військових, і від 12 700 до 13 700 «членів збройних угруповань».

ООН відзначає, що за останні два роки до 40 відсотків смертей військових не пов'язані з бойовими діями.

Втрати серед цивільних становлять близько чверті всіх поранених і вбитих. Якщо в 2014 році частка втрат серед цивільних осіб становила 33-34%, то в 2019-2020 роках вона впала до 4-5%.

Черговий наступ України

Голова самопроголошеної Донецької народної республіки (ДНР) Денис Пушилін заявив, що шансів зупинити збройний конфлікт в Донбасі практично не залишилося. В ефірі телеканалу «Росія 24» він передбачив повномасштабний наступ Збройних сил України (ЗСУ) найближчим часом.

Як стверджує Пушилін, на даний момент у Києва є всі можливості, щоб почати атаку, в тому числі матеріальні та технічні.

Він навів дані Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ, згідно з якими на залізничних вузлах у районі лінії розмежування на Донбасі знаходилися більше 600 одиниць бронетехніки і великі скупчення особового складу ЗСУ.

Про те, що Україна стоїть на порозі широкомасштабної війни на Донбасі, заявив і депутат Верховної ради від фракції «Опозиційна платформа – За життя» Ілля Ківа.

«Оцінюючи нинішню політику правового свавілля та дії по узурпації влади президента [України Володимира] Зеленського, можу з повною впевненістю заявити, що ми як ніколи близькі до початку широкомасштабної війни на Донбасі, яка охопить всю Україну, а, значить, тисячі нових смертей наших громадян , і чим їх буде більше, тим для влади краще», - написав депутат у своєму Telegram-каналі.

Проблема Донбасу останнім часом привертає все більшу увагу міжнародного співтовариства у зв'язку із загостренням ситуації там наприкінці лютого, у регіоні майже кожен день фіксувалися обстріли, зокрема, з використанням мінометів і гранатометів.

Президент Росії Володимир Путін 30 березня вже провів відеоконференцію з французьким колегою Еммануелем Макронон та канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Під час переговорів Володимир Путін, зокрема, висловив стурбованість ескалацією Києвом ситуації на Донбасі.

В Україні ця розмова викликала серйозну стурбованість, оскільки українську тему обговорювали без участі Зеленського.