Україні загрожує дефіцит питної води

На фото каламутні води українського Дніпра

У понеділок, 22 березня, Державна екологічна інспекція (ДЕІ) України заявила про різке погіршення ситуації з питною водою через масове скидання в річки токсичних і небезпечних речовин, неочищених стоків і засмічення водойм.

У службі наводять дані метеорологів, згідно з якими концентрація токсичних сполук у річках у 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми.

Згідно з прогнозами Інституту водних проблем і меліорації, вже до 2050 року Україні доведеться імпортувати питну воду.

Українські прісноводні ресурси

За останні 25 років в Україні зникли близько сотні річок, а витоки залишилися замулюються. Русла річок наповнені в середньому лише на 70% від норми.

Основна причина погіршення якості річкової води - безконтрольні скиди. У критичному стані знаходиться головна артерія України - Дніпро, який дає 80% водних ресурсів і забезпечує водою дві третини її території. Той же голова екологічної інспекції Андрій Мальований ще в минулому році виділяв три основні загрози річці: хімічне забруднення, обміління і втрату біологічного різноманіття.

У минулому році в Дніпро тільки в межах Києва скинули 723 200 000 куб. м стічних вод, з яких 40% були неочищеними. Більше половини - це скиди промислових підприємств. Пальму першості забруднювача Дніпра тримає «Київводоканал»: протягом року він скидає 283 300 000 куб. м стоків.

Твердий сміття осідає на дно і утворює мілини. Зараз вони займають 30% дніпровського каскаду. Критичною масою вважається 15%. На мілководді створюються зони підвищеної температури, особливо сприяла зростанню синьо-зелених водоростей.

Деградація прісноводних ресурсів

На середньостатистичного громадянина України припадає всього 1,2 тис. кубометрів прісної води. Для порівняння: у Росії - 29 000 кубометрів на людину, у Італії, Франції - по 3 тис., у Румунії - 2,1 тис., у Польщі - 1,4 тис. Українські показники можна порівняти з такими країнами, як Ефіопія і Нігерія (по 1,25 тис. кубів), Ботсвана і Чад (по 1,1 тис.). Найгірша ситуація в південних регіонах України, де на людину припадає лише 400-500 кубів прісної і придатною для пиття води.

Парадоксальність ситуації полягає ще й в тому, що забруднення річок стоками і промисловими відходами відбувається на тлі деіндустрілазаціі, а також скорочення населення і масової трудової міграції. Промисловості і людей стає менше, але забруднення - вище. За ідеєю, ці чинники в сукупності повинні були б, навпаки, сприяти зниженню рівня забруднення. Однак їх з лишком перебивають безконтрольність і корупція, що сприяє прискореної деградації водних ресурсів.