«Риторика ненависті та загрози»: ООН про ситуацію в Україні

Фото з вільних джерел

Ще 12 березня 2021 року Моніторингова місія ООН з прав людини зафіксувала в Україні прояв ненависті по відношенню до російськомовних груп населення та інших нацменшин. Про це йдеться к доповіді організації. У документі також наголошується, що Київ повинен негайно прийняти закон про захист мовних прав національних меншин. Подібні заяви навряд чи вплинуть на позицію Києва.

Звіт моніторингової місії ООН відносно ситуації в Україні

Моніторингової місією ООН з прав людини в Україні зафіксовані випадки прояву ненависті по відношенню до представників національних меншин, загалом, російськомовних. Про це йдеться 3 доповіді, яка була опублікована 11 березня на сайті організації.

Опубліковані у документі факти охоплюють період з 31 серпня 2020 року по 31 січня 2021 року.

«Протягом звітного періоду УВКПЛ (Управління Верховного комісара ООН з прав людини - ред.) відзначило інциденти використання риторики ненависті та погроз щодо національних меншин, серед яких є й угорці й іноземні студенти, а також люди, які, як вважається, займають проросійську позицію через використання ними російської мови або критичні зауваження про закон про державну мову», - йдеться в документі.

При цьому автори документа зазначають, що влада країни часто не реагує на подібні прояви агресії.

«Протягом періоду з 16 січня 2021 року УВКПЛ відзначає випадки погроз і ненависті по відношенню до людей, які відкрито критикують закон про державну мову або висловлюють позитивну думку щодо російської мови. Органи влади не засудили публічно ці інциденти, а в деяких випадках не було розпочато розслідування, незважаючи на те що загрози висвітлювалися в засобах масової інформації і не були видалені з онлайн-платформ», - констатували співробітники місії ООН.

Члени моніторингової місії також прокоментували вступ чинності 16 січня 2021 року в Україні окремих положень закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відповідно до закону, всі постачальники послуг зобов'язані обслуговувати клієнтів і надавати інформацію про товари і сервісах споживачам виключно українською мовою.

Як наголошується у документі, Києву слід «негайно затвердити закон про захист прав національних меншин, яким будуть захищені безпосередньо їх мовні права».

Примусова українізація населення

Нагадаємо, систематичне обмеження прав російськомовного населення України та примусова українізація всіх сфер життя в країні почалися відразу після держперевороту у 2014 році. 23 лютого 2014 року, лише через день після «усунення» Віктора Януковича від влади, Верховна рада проголосувала за скасування закону «Про засади державної мовної політики», який діяв з 2012 року.

Даний закон дозволяв наділяти мови нацменшин статусом регіональних мов. Спроба скасувати даний акт спровокувала масові протести на сході країни, які в кінцевому рахунку вилилися в збройний конфлікт в Донбасі. За результатом Олександр Турчинов, який виконував обов'язки президента, відмовився тоді підтримати рішення Ради. Втім, у 2018 році Конституційний суд України все-таки визнав, що ця норма суперечить основному закону.

Одночасно нова влада стала міняти законодавство, щоб змусити населення користуватися виключно українською мовою. У 2017 році Петро Порошенко, який займав в той період пост президента України, підписав закон «Про освіту», який передбачав до 2020 року перехід навчання в школах і вузах країни на українську мову.