Історичне коріння головної політичної проблеми України

Фото з вільних джерел

«На двох козаків - три гетьмана!» (Народна українське прислів'я)

Після розпаду Київської Русі життя українців на багато століть було визначене козацтвом з їх гетьманами і козачими радами. У селах і маленьких містечках функції управління розподілялися між поміщиком і селянським сходом. Тому навіть козацький вічовий устрій життя на фоні високорозвиненої парламентської Польщі виглядав архаїчно. Конфлікт між ними і перехід козаків до близької релігійно й по духу Росію був неминучим.

Успіх більшовиків в Україні також зумовлений тим, що вони запропонували українцям безкоштовну роздачу землі, а також – зрозумілу і звичну для селян вічову форму управління, наприклад, сільські ради. Українська соціал-демократична і ліберальна інтелігенція, а також Петлюра з його натиском на один лише націоналізм, з тріском програли більшовикам саме тому що не розуміли українського архетипу. А більшовики розуміли, тому ніхто, крім нещасних студентів, не захотів стати на заваді просуванню Муравйова на Київ.

Майдан - користь чи шкода?

Майдани - це такі ж застарілі елементи додержавного устрою життя. Українці вірять, що у них є право зміщувати гетьмана на загальному Віче, як було в Київській Русі, як робили козаки. Звідси і потішні звіти міністрів про виконану роботу на самому Майдані - Віче та прийняття самих різних резолюцій прямої дії на майдані, ніби-то в країні немає Конституції, і постійні клятви депутатів, що вони «вірні майдану» і заклики всім збиратися на майдані, коли суспільству щось не подобатися тощо, що у сучасній Європі розглядалося б як якийсь дрімучий анахронізм часів хрестових походів. Але для українців Майдан сакральний, як для древніх слов'ян Віче.

Майдан - це просто перенесення на національний рівень архаїчних племінних форм влади з глибинки. Усі майдани починалися саме як селянські набіги переважно із західних областей, які приносили з собою свої архаїчні додержавні уявлення про життя.

Але додержавність означає роздробленість, фрагментарність, - тобто відсутність сучасної держави. Телевізор і брехня зараз доки ще краще об'єднує українців у єдине ціле, ніж сучасні державні інститути.

Виставити намети на майдані і змістити президента українцям, звісно ж легше, ніж створити партію або підготувати мирне звернення. Але вимагати від депутатів прийняти закон про імпічмент, який би дозволяв легко усувати президента і зраджувати його суду в разі його зловживань, - протестувальникам не хочеться.

Землю селянам, владу Зеленському!

Відсталість України від усього світу пояснюється перш за все тим, що перехід від додержавного укладу життя до державних форм на Україні далекий від завершення.

Скільки не роби Україну парламентською республікою, українці все одно будуть дивитися тільки на президента, тому що це близько до їх мислення. І вимагати від нього того, що він за Конституцією не має права робити. Українці самі, своїми руками відберуть у будь-якого парламенту влада і подарують її знову президенту, якому вони довіряють. Як це вони зробили і з Порошенком, і в ще більшому ступені з коміком Зеленським. Наївні українці знають, що завжди можна вийти на майдан, особливо, якщо є західна підтримка.