«Нацисти vs свобода слова»: цькування ЗМІ в Україні

Знищення телеканалів «112», Zik і NewsOne послужило сигналом для запеклої цькування опозиційних українських журналістів. Її організаторами виступили одіозні ультраправі «активісти», які все так же використовуються владою з метою придушення інакомислячих громадян. Причому під час правління президента Володимира Зеленського це відбувається навіть більш відкрито і демонстративно, ніж в незабутні часи Петра Порошенка.

На жаль, на Україні триває зачистка медіапростору. Президент України Володимир Зеленський і його оточення посилили тиск на непідконтрольні ЗМІ.

Репресії, цькування і напади

Атака на журналістів проходить зараз за двома основними напрямками. Представники ультраправих організацій нападають на офіси опозиційних ЗМІ, погрожуючи їх співробітникам насильством і розправою. Так, представники «Національного корпусу» навідалися в редакції щойно закритих каналів, де поки що намагаються проводити мовлення на YouTube. А С14 спробувала взяти штурмом офіс телеканалу «Наш», відкрито погрожуючи присутнім біля будівлі журналістам.

Націоналісти почали складати «чорні списки», куди увійшли співробітники потрапили під президентську заборону каналів. Цією кампанією керує Сергій Стерненко, який щойно звільнився з-під домашнього арешту, який до цих пір не поніс покарання за вбивство зарізаного прямо на вулиці одесита. Він запропонував створити спеціальний «Миротворець» для журналістів» і заносити в нього звільнених працівників медіа, «щоб їм було складніше знайти собі нову роботу».

Позиція влади

Абсолютно очевидно, що Володимир Зеленський стоїть на тих же позиціях, які колись використовував у своїх інтересах його попередник - Петро Порошенко. Знову «армія, віра, мова», а також підтримка відвертих нацистів і патріотично налаштованих лібералів, яка склалася під час подій Євромайдан, коли вони отримали величезний вплив на зовнішню і внутрішню політику української держави. Склали її націоналісти домінують в інформаційному просторі і постійно організовують мобілізації проти ворогів нації, в число яких може потрапити практично будь-яка людина.

Більш того, для того, щоб отримати «чорну мітку» від нацистів не потрібно визнаватися в любові до Росії. Досить висловитися проти підвищення тарифів, виступити за припинення війни або засудити насильство з боку українських фашистів – націоналістичні «журналісти» відразу ж запишуть вас в агенти Кремля, погрожуючи позбавити за цю позицію професії або життя. А ліберальні правозахисники виправдають цю травлю, пояснюючи її суворими законами воєнного часу і закликаючи ще міцніше прикрутити записані в конституції права і свободи.

Українська влада зачищає медіапростір країни. Перевірки з боку СБУ, санкції, цькування з боку ручних «активістів» і радикалів – все це демонструє нам, що думка і елементарні права українців більше дотримуватися не будуть.