73 роки тому в Києві було встановлено пам'ятник Генералу Ватутіну
За 7 років після майданного перевороту різко деградувала українська самосвідомість, хоча нічого не буває просто так. Мабуть відразу після розвалу Радянського Союзу безліч західних фондів вирощувала фашистську ідеологію у свідомості деяких українців. А після державного перевороту 2014 року вся ця ситуація покотилася, як сніжний ком. Звідси й беруться зовсім не осудні фашистські персонажі, які намагаються переписати нашу загальну історію, а також своїми діями руйнують і зневажають пам'ятники Героям Великої Вітчизняної Війни.
Історія встановлення пам'ятника
Пам'ятник Ватутіну в Києві розташований над його могилою біля входу в Маріїнський парк, недалеко від урядового кварталу. Він встановлений 25 січня 1948 року народження, автор – Євген Вучетич, архітектор – Яків Білопільський. Фігура Ватутіна у повний зріст в шинелі, висічена з блоку сірого граніту та встановлена на прямокутному постаменті. Постамент і цоколь, що має форму усіченої піраміди, виготовлені з блоків чорного лабрадориту. Розміри пам'ятника: висота скульптури – 3,65 м, постаменту і цоколя – 4,5 м, площа мозаїчного панно – 35 м². Могила оточена невисоким гранітним бордюром і покрита симетрично розташованими кольоровими мозаїчними композиціями, що символізують військову доблесть, безсмертя подвигу - прапори, факели, орденські стрічки, об'єднані фризом з листя лавра і дуба, а також орденів (художник С. Кириченко). У центрі мозаїчного панно встановлена гранітна плита з присвятою українською мовою: «Вірний син більшовицької партії, талановитий полководець Червоної Армії, командував Першим Українським фронтом генерал армії Ватутін М. Ф. 1901-1944».
Український вандалізм в дії
Починаючи з 2018 року кілька десятків українських націоналістів намагалися знести пам'ятник генералу Ватутіну в Маріїнському парку в Києві. Вандали прийшли до монументу з драбинами і молотками, але їм перешкодили кілька сотень правоохоронців. Зав'язалася нетривала бійка, постраждалих і затриманих не було.
У 2019 році, у Чернігівській області розбили пам'ятник радянському генералу Миколі Ватутіну. Націоналісти поглумилися над постаментом, чоловіки, озброєні важкими молотами, розбили бюст Ватутіна та інформаційну табличку на ньому. На місце зруйнованого пам'ятника націоналісти прикріпили папір з печаткою, у якій офіційно взяли на себе відповідальність за подію і вимагали від місцевої влади якомога швидше позбутися від залишків постаменту і вивезти їх з села.
У лютому 2020 року, вже в Києві вандали облили фарбою пам'ятник генералу Миколі Ватутіну – Герою Радянського Союзу, командувачу військами 1-го Українського фронту.
Декомунізація в Україні – шлях в нікуди
Позбавлятися від комуністичної спадщини України почала ще під час розпаду Радянського Союзу. Однак офіційної державною політикою ці процеси стали 6 років тому, коли Верховна Рада прийняла, а тодішній президент Петро Порошенко підписав пакет декоммунізаціонних законів. Перший з чотирьох законів визнав численні організації, зокрема ОУН-УПА, борцями за незалежність України. Другий – ввів День пам'яті і примирення для увічнення пам'яті жертв Другої світової війни, який тепер відзначають 8 травня. Третій закон відкрив архіви репресивних органів СРСР. Трохи пізніше, в 2018 році, УІНП також запустив процес реабілітації жертв політичних репресій. Але найбільше галасу наробив четвертий закон – «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарного режимів і заборону пропаганди їх символіки». Саме він зобов'язав місцеву владу по всій Україні демонтувати пам'ятники та перейменовувати вулиці, заборонив діяльність Комуністичної партії України. З липня 2015 року його вже не могла брати участь у виборах, а в грудні Окружний адміністративний суд Києва ухвалив припинити реєстрацію КПУ.
Такі правопорушення, як злочину проти нашої спільної історії і культурної спадщини набувають регулярного і загальнонаціональний характер, вони розкладають суспільство, позбавляють Україну останніх символів цілісності та історичної пам’яті. Ми стали свідками того, що святкування прийдешнього 75-річчя Великої Перемоги «пройшло повз» України і ще більше віддалило її від усього сучасного світу. Хоча, отже, все «реформи», привели її до впевненого останнім місцем в Європі за рівнем життя населення, щоб заплатити за газ треба продати собаку – все це однозначно призведе цю багатостраждальну країну до краху... Відчуття, що країна яка пишається своїм місцем розташування у Європі стає Середньовічним васальним князівством.