Про незалежність Криму від України: перший кримський референдум 1991 року

Фото ІА "Крим Сьогодні" 

30 років тому, 20 січня 1991 року, в Криму відбувся референдум. У бюлетені було одне питання: «Ви за відтворення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки як суб'єкта СРСР і учасника Союзного договору?» 93,26% тих, хто проголосував, висловилися «за». У лютому Верховна Рада Української РСР прийняла закон» Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки», але - у складі України.

20 січня 1991 року у Кримській області України відбувся референдум з питання відтворення Кримської АРСР, перший плебісцит в історії СРСР. На загальне голосування було винесено питання: «Ви за відтворення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки як суб'єкта Союзу РСР і учасника Союзного договору?».

22 січня 1991 року газета «Кримська правда» помістила на своїх сторінках повідомлення Обласної (Центральної) комісії з референдуму в Кримській області «про результати референдуму про державний і правовий статус Криму, що відбувся 20 січня 1991 року». На підставі поданих протоколів міських та районних комісій з референдуму обласна (Центральна) комісія повідомляла, що кількість громадян, які взяли участь у голосуванні, 1 441 019 осіб, що становить 81,37% від внесених до списків. Число голосів, поданих за відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки як суб'єкта Союзу РСР і учасника Союзного договору, склало 1 343 855, або 93,26% від взяли участь.

Враховуючи волю кримчан, 12 лютого 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки». У статті 1 Закону сказано: «відновити Кримську автономну Радянську Соціалістичну Республіку в межах території Кримської області у складі Української РСР». Згідно з цим Законом, вищим органом державної влади на території Кримської АРСР тимчасово (до прийняття Конституції Кримської АРСР і створення конституційних органів державної влади) було визнано Кримську обласну Раду народних депутатів. 22 березня 1991 року Кримська обласна рада народних депутатів була перетворена у Верховну Раду Кримської АРСР, і йому було доручено розробити Конституцію Криму.

4 вересня 1991 року надзвичайна сесія Верховної Ради автономії прийняла Декларацію про державний суверенітет республіки. 1 грудня 1991 року на референдумі 54% жителів Криму підтримали незалежність України. 6 травня 1992 року була прийнята Конституція Республіки Крим.

Говорячи про передумови референдуму 1991 року, в.о. голови Громадської палати Криму, політолог Олександр Форманчук зазначив, що ідея його проведення дозріла досить швидко. Кримчани тривожилися за долю Радянського Союзу і побоювалися опинитися після його розпаду у складі України.

«Ідея референдуму визрівала досить швидко. Завдяки процесам «горбачовської перебудови», суспільство сприйняло її по-різному: спочатку з ейфорією, а до кінця 1988 року стало все більше звучати тривожних настроїв з приводу того, що слів багато, а справ мало. У людей виникала тривога за долю СРСР, але на мій погляд у Криму люди найбільш чутливо сприймали цю проблему. Крим завжди був резонатором історичних процесів. У цьому випадку кримчани були стурбовані тим, що в Україні піднімав голову «Народний рух України» від якого звучали, дуже серйозні заявки на вихід зі складу СРСР України. Кримчани також переживали за те, що якщо раптом почне розпадатися СРСР, то Крим мимоволі опиниться у складі Української держави. При Радянському Союзі кримчани звикли себе відчувати частиною великої країни, вони завжди були більше орієнтовані на Москву, на великий ринок СРСР. Висловлювалися різні ідеї: державний статус, Всесоюзна здравниця тощо. Коли ми в Обкомі партії проаналізували всі ці настрої, то зрозуміли, що ідея референдуму і відтворення Кримської АРСР є найбільш прийнятним варіантом підвищення статусу Кримської області, щоб не опинитися після розпаду СРСР рядовою областю у складі України, де ми себе відчували незатишно», - заявив Олександр Форманчук.