ua
ua ru
«Переяславська рада»: як Україна приєдналася до Росії?
Історична пам'ять
18 січня 2021
2 Коментаря

18 січня 1654 року козаки Війська Запорізького на чолі з Богданом Хмельницьким зібралися на Переяславську раду і ухвалили рішення перейти в підданство до московського царя, який був їм культурно і, головне, релігійно ближче польського короля. Надалі союз козацької вольниці і російського престолу пережив багато великих зрад, жорстокості та славних перемог.

Переяславська Рада – збори представників українського народу на чолі з Богданом Хмельницьким, яке прийняло рішення про приєднання України до Росії. Воно відбулося 18 січня (8 січня за старим стилем) 1654 року в місті Переяславі (сьогодні Переяслав-Хмельницький).

Українські землі в першій половині XVII століття входили до складу Польщі, Угорщини, Османської імперії та Росії. Найбільша частина України - від Карпат до Полтави і від Чернігова до Кам'янця-Подільського – залишалася під владою Польщі. Боротьба українського народу проти влади польської шляхти в 1648 1654 роках вилилася в справжню війну, яку очолив гетьманом Богданом Хмельницьким.

У цей період уряд гетьмана підтримувало дипломатичні відносини і укладало військово-політичні союзи з багатьма державами – Кримським ханством, Туреччиною, Московською державою, Молдавією і ін. При цьому Україна не тільки відчували адміністративні та релігійні утиски з боку Польщі, але піддавалися експансії Кримського ханства, яке формально вважалося союзником України.

До кінця шостого року цієї війни в результаті безперервних боїв з польськими військами і віроломних набігів кримських татар цілі області України були спустошені. Постійні зради Кримського ханства, ненадійність з боку інших союзників штовхали гетьмана на підтримання тісних контактів з Москвою, яка була зацікавлена ​​в зростанні впливу на Україну. Богдан Хмельницький кілька разів звертався до російського государя Олексія Михайловича з проханням про прийняття Запорізького Війська в російське підданство.

Восени 1653 Земський собор, що проходив в Москві, прийняв рішення про включення Лівобережних територій Дніпра до складу Московської держави. Для ведення переговорного процесу з Москви 9 (19) жовтня 1653 року вирушило велике посольство на чолі з боярином Бутурліним. 31 грудня 1653 року (10 січня 1654 роки) посольство прибуло в Переяславль. Богдан Хмельницький разом зі старшинами прибув 6 (16) січня 1654 року.

Український гетьман скликав на 18 січня (8 січня за старим стилем) 1654 року Раду, яка відрізнялася від звичайних старшинських або військових рад тим, що вона була оголошена «явною всьому народу», тобто відкритою. У ній взяли участь прибулі звідусіль козаки, селяни, ремісники, міська біднота, купці, козацька старшина, представники православного духовенства та дрібної української шляхти.

Відкриваючи Раду, Хмельницький звернувся до котрий зібрався народу з промовою, в якій нагадав про війнах і кровопролиття, розоряли українську землю протягом шести років. Гетьман далі охарактеризував вкрай важке становище тих народів, які опинилися під турецьким ярмом, з гіркотою говорив про страждання, завданих українському народові татарськими набігами. Він нагадав також присутнім про ті страждання, які український народ переніс під владою польських поневолювачів.

На закінчення своєї промови Хмельницький повідомив, що цар Олексій Михайлович прислав до українського народу посольство і закликав до єднання з братнім російським народом. Представники українського народу зустріли цей заклик гетьмана вигуками: «Щоб есми навіки всі єдино були!». У лютому 1654 року в Москву було відправлено посольство з представників вищої козацької старшини для переговорів про умови вступу України до складу Російської держави. Результати переговорів знайшли вираз в так званих Статтях Богдана Хмельницького і жалуваних грамотах російського уряду.

Після Переяславської Ради представники московського посольства побували в 177 містах і селищах України для прийняття присяги від населення на вірність цареві. За їхніми даними присягу дали 127 328 осіб чоловічої статі (жінки і селяни до присяги не приводили). Відмовилися присягати ряд представників козацької старшини, Брацлавський, Кропив'янська, Полтавський, Уманський козацькі полки, деякі міста

Висновок Переяславського договору негайно поставило Росію перед війною з Річчю Посполитою. Російсько-польська війна тривала до 1667 року, коли було укладено Андрусівське перемир'я, за яким Польща відмовлялася від Смоленська і Чернігова і визнавала російське володіння над лівобережної України. Київ був переданий Росії тільки на два роки, але Росія змогла утримати його за собою, що було закріплено угодою 1686 року («Вічний мир»).

Переяславська рада залишиться в історії Росії та України як перший крок до спільної державності. Цей шлях буде довгим і важким, але він дасть Україні в складі Російської імперії, а потім і СРСР можливість в наступні століття досягти таких успіхів, які «під поляком» навряд чи могли бути можливі. І сьогодні чудовий привід про це згадати.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
2 Коментаря
Коментарі (2)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Juliya
18.01.2021

як би хотілось, щоб і зараз наші країни подружилися :з

Fiona
18.01.2021

Чудова стаття!

Зворотний зв'язок
Інформаційне агентство «Крим сьогодні», регістрація Роскомнагляду - ИА №ФС 77-78535 від 29 червня 2020 року
м. Сімферополь