Проголошена Одеська Радянська Республіка

Одеська Радянська Республіка (ОСР) - була створена на території частини Херсонської та Бессарабської губерній 18 січня 1918 р., після перемоги заколоту більшовиків, анархістів і лівих есерів. Це був прецедент, що зберігає актуальність досі – створення регіональної державності, орієнтованої на Росію посеред етнократичних і антиросійських режимів. А також приклад, що показує, як їм протистояти.

Передумови виникнення

21 грудня 1917 (3 січня 1918) під час наради Президії Румчерода (Рада солдатських депутатів від Румунського фронту, Чорноморського флоту і Одеси), якому належала реальна влада в місті у той смутний час, Одеса була оголошена вільним містом. На той час в Україні тривала гостра боротьба між Київською Центральною Радою (УЦР) і Харківським З'їздом рад. Румчерод стояв на радянських позиціях. 9 січня 1918 р. Українська Центральна рада видала IV універсал, який проголосив повну незалежність, і підпорядкувала собі 9 губерній колишньої Російської імперії, в тому числі Херсонську, а значить і Одесу.

Збройне повстання

13 (26) січня 1918 р. у Одесі почалося повстання Румчерода, що утворив Військово-революційний комітет (ВРК), або «комітет 15-ти» — за кількістю членів. До ранку 14 січня повсталі оволоділи штабом військового округу, вокзалом, телефонною станцією, поштою, телеграфом і оголосили про встановлення Радянської влади.

Однак о 6 годині ранку 15 Січня частини, вірні УЦР, і юнкера почали бойові дії і захопили ж/д вокзал, куди почали прибувати свіжі українські частини. Місто розділилося на дві частини, причому гайдамаки і юнкера вели наступ, методично вибиваючи повсталих з центральних районів. Перелом у бойових діях настав 16 січня, коли на боці ВРК в бій вступили кораблі Чорноморського флоту — «Синоп», «Ростислав», крейсер «Алмаз», що почали вогнем своєї артилерії громити позиції гайдамаків і юнкерів. До 17 січня революціонери відбили втрачені позиції і навіть захопили юнкерське училище на 3-й станції Великого Фонтану.

Увечері 18 січня ЦВК Румчерода обрала Раду Народних Комісарів Одеської радянської республіки, яка визнала вищу владу в особі Раднаркому Петрограда і радянського уряду в Харкові. Головою Раднаркому ОСР (СНКОР) був обраний в.г. Юдовський. Були затверджені Народні Комісаріати та обрані тимчасові комісари фінансів, продовольства, праці та преси. Командувачем Збройними силами ОСР був призначений колишній підполковник старої армії селянського походження М.А. Муравйов, що став на той час високопоставленим воєначальником Радянської Росії. 21 січня 1918 відбувся похорон жертв триденної війни в місті. Не було ні своїх, ні чужих-всіх поховали в братській могилі на Куликовому полі. За час боїв загинуло 119 осіб, 359 було поранено.

Розпад Республіки

Формально до складу Одеської республіки була включена Бессарабія, в столиці якої (Кишиневі) 13 січня 1918 року революційним штабом радянських військ Бессарабського району було організовано захоплення всіх найважливіших об'єктів.

Однак того ж дня почалися сутички з військами УНР в Одесі до того ж з початку січня 1918 року тривала повзуча окупація регіону військами Румунії, колишньої союзниці Росії.

20 лютого 1918 року війська під командуванням Муравйова почали наступ під Бендерами, розгромивши Румунський полк, захопивши три знаряддя. Румунія поспішила запропонувати переговори. Вони проходили в Одесі та Яссах. Спільний протокол про припинення радянсько-румунського збройного конфлікту Румунський прем'єр Авереску підписав 5 березня 1918 року, а радянські представники, включаючи Муравйова, — 9 березня 1918 року. Румунія зобов'язалася протягом двох місяців вивести свої війська з Бессарабії і не робити ніяких військових і ворожих дій щодо РРФСР. 8 березня 1918 року радянські війська отримали наказ припинити військові дії проти румунських військ.

З березня 1918 року Одеська Республіка почала вести бої з військами Австро-Угорщини та Німеччини, що почали наступ на Україну в результаті домовленостей з Українською Центральною Радою. Була сформована особлива Одеська армія, незабаром через свою нечисленність перейменована в Тираспольський загін. 13 березня 1918 року ОСР припинила своє існування у зв'язку з окупацією Одеси австро-німецькими військами. Радянська влада була евакуйована в Севастополь на кораблях «Синоп», «Ростислав», «Алмаз» разом з архівами, цінностями і військовим майном.

Історія склалася так, що Одеська Республіка загинула в безодні Громадянської війни та іноземної інтервенції. Після закінчення Громадянської війни Одеса знову стала столицею однойменного регіону-Одеської губернії, яка була включена до складу Української РСР.